Спецпроект

Російські академіки: щодо війни двoх точок зору бути не може

Викладачі історії повинні виробити загальний підхід для вивчення ключових історичних моментів - зокрема, подій Великої Вітчизняної війни.

Так вважає директор Інституту загальної історії РАН академік Алєксандр Чубар'ян, повідомляє "Інтерфакс".

"Варіативність освіти - один з головних досягнень демократії. Але моя особиста думка, що ми повинні домовитися усередині історичного вчительського співтовариства про загальні підходи до ряду ключових моментів нашої історії і виробити консенсус", - зазначив Чубар'ян.

На його думку, наприклад, важливо виробити спільну оцінку подій Великої Вітчизняної війни.

"Є різні вчителі і різні оцінки, і різні підручники, але ми повинні домовитися виробити єдиний підхід, не в конкретиці, не в деталях, а в загальній оцінці війни та ролі війни для суспільства", - підкреслив історик.

Алєксандр Чубар'ян про спільний українсько-російський підручник

Чубар'ян додав, що в грудні Асоціація вчителів історії та суспільствознавства, головою якої він є, проведе захід, де обговорюватимуться сучасні підручники з історії.

"Ми хочемо зробити якийсь рейтинг підручників, які підручники більше імпонують школі, а також обговорити стандарти", - сказав академік.

У свою чергу, інший учасник прес-конференції, член-кореспондент РАН, ректор РДГУ Єфім Півовар вважає, що важливо звертати увагу на моменти в історії, інтерпретація яких може спровокувати дезінтеграцію суспільства. 

"Ті елементи, які можуть спровокувати радикальні прояви молоді, підростаючого покоління, і спрямовані не на зміцнення нашого суспільства, а на розвал, звичайно, про них треба домовлятися", - підкреслив він.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.