Спецпроект

Російські академіки: щодо війни двoх точок зору бути не може

Викладачі історії повинні виробити загальний підхід для вивчення ключових історичних моментів - зокрема, подій Великої Вітчизняної війни.

Так вважає директор Інституту загальної історії РАН академік Алєксандр Чубар'ян, повідомляє "Інтерфакс".

"Варіативність освіти - один з головних досягнень демократії. Але моя особиста думка, що ми повинні домовитися усередині історичного вчительського співтовариства про загальні підходи до ряду ключових моментів нашої історії і виробити консенсус", - зазначив Чубар'ян.

На його думку, наприклад, важливо виробити спільну оцінку подій Великої Вітчизняної війни.

"Є різні вчителі і різні оцінки, і різні підручники, але ми повинні домовитися виробити єдиний підхід, не в конкретиці, не в деталях, а в загальній оцінці війни та ролі війни для суспільства", - підкреслив історик.

Алєксандр Чубар'ян про спільний українсько-російський підручник

Чубар'ян додав, що в грудні Асоціація вчителів історії та суспільствознавства, головою якої він є, проведе захід, де обговорюватимуться сучасні підручники з історії.

"Ми хочемо зробити якийсь рейтинг підручників, які підручники більше імпонують школі, а також обговорити стандарти", - сказав академік.

У свою чергу, інший учасник прес-конференції, член-кореспондент РАН, ректор РДГУ Єфім Півовар вважає, що важливо звертати увагу на моменти в історії, інтерпретація яких може спровокувати дезінтеграцію суспільства. 

"Ті елементи, які можуть спровокувати радикальні прояви молоді, підростаючого покоління, і спрямовані не на зміцнення нашого суспільства, а на розвал, звичайно, про них треба домовлятися", - підкреслив він.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.