Спецпроект

Чехи відмовилися від пам'ятника Пушкіну, натомість вшанувавши Рейгана

У Празі не буде поставлений пам'ятник Олександру Пушкіну на площі його ж імені, зате поруч із нею з'явилася вулиця Рональда Рейгана.

Про це повідомляє чеська агенція Ptel.

Адміністрація району "Прага 6" вирішила відмовитися від установки пам'ятника за результатами анкетування, проведеного серед жителів кварталів, прилеглих до запланованого місця його встановлення.

В опитуванні, яке проходило з 24 по 29 червня 2011 року, взяло участь 82 особи з 103 тисяч жителів району. Тільки вони побажали відповісти на питання в листівках, поширених адміністрацією "Праги 6".

50% опитаних жителів порахували, що площа Пушкіна не підходить для встановлення пам'ятника російському класику. 61,1% висловився проти запропонованого проекту пам'ятника, вважаючи його недоречним.

Встановлення пам'ятника О.С. Пушкіну в Празі ініціював Конгрес російських співвітчизників в Чехії, який звернувся до адміністрації району з проханням розглянути його пропозицію.

Пам'ятник, створення якого було доручено грузинському скульптору Георгію Франгуляну, повинен був стати першим рукотворним монументом Пушкіну в Празі.

Відхиливши пропозицію про увічнення Пушкіна, адміністрація "Праги 6" підтримала іншу. 1 липня в урочистій обстановці в Празі 6 пройшло відкриття вулиці ім. Рональда Рейгана.

На відкритті була присутня екс-держсекретар США Кондоліза Райс. Подію приурочили до 100-річчя від дня народження Рейгана.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.