Спецпроект

Чехи відмовилися від пам'ятника Пушкіну, натомість вшанувавши Рейгана

У Празі не буде поставлений пам'ятник Олександру Пушкіну на площі його ж імені, зате поруч із нею з'явилася вулиця Рональда Рейгана.

Про це повідомляє чеська агенція Ptel.

Адміністрація району "Прага 6" вирішила відмовитися від установки пам'ятника за результатами анкетування, проведеного серед жителів кварталів, прилеглих до запланованого місця його встановлення.

В опитуванні, яке проходило з 24 по 29 червня 2011 року, взяло участь 82 особи з 103 тисяч жителів району. Тільки вони побажали відповісти на питання в листівках, поширених адміністрацією "Праги 6".

50% опитаних жителів порахували, що площа Пушкіна не підходить для встановлення пам'ятника російському класику. 61,1% висловився проти запропонованого проекту пам'ятника, вважаючи його недоречним.

Встановлення пам'ятника О.С. Пушкіну в Празі ініціював Конгрес російських співвітчизників в Чехії, який звернувся до адміністрації району з проханням розглянути його пропозицію.

Пам'ятник, створення якого було доручено грузинському скульптору Георгію Франгуляну, повинен був стати першим рукотворним монументом Пушкіну в Празі.

Відхиливши пропозицію про увічнення Пушкіна, адміністрація "Праги 6" підтримала іншу. 1 липня в урочистій обстановці в Празі 6 пройшло відкриття вулиці ім. Рональда Рейгана.

На відкритті була присутня екс-держсекретар США Кондоліза Райс. Подію приурочили до 100-річчя від дня народження Рейгана.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.