Спецпроект

УПЦ КП влаштовує ходу до річниці Хрещення Русі

У четвер, 28 липня, у День пам'яті Святого рівноапостольного великого князя Київського Володимира, Українська православна церква Київського патріархату відзначатиме річницю Хрещення Київської Русі-України.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на прес-центр Київської Патріархії УПЦ КП.

У Володимирському патріаршому кафедральному соборі (бульвар Шевченка, 20) відбудуться урочисті богослужіння: 27 липня з 17.00 - Всенічне бдіння, 28 липня з 10.00 - Божественна літургія.

Богослужіння очолить Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у співслужінні єпископату і духовенства Київського Патріархату.

Після літургії від Володимирського собору до пам'ятника Святому Володимиру відбудеться хресна хода. Минулого року в аналогічній хресній ході взяли участь близько 20 тис. осіб, з яких 1,5 тис. - духовенство.

Цього року також очікується прибуття великої кількості паломників з усіх регіонів України. Особливістю цьогорічної хресної ходи стане зупинка її учасників на Софійській площі для звершення молебну з нагоди 1000-річчя закладення собору Святої Софії.

Святкові заходи проводяться відповідно до рішення Священного Синоду УПЦ Київського патріархату від 13 травня 2011 р. Про час, місце та мету їх проведення Патріарх Київський Філарет завчасно повідомив представників державної та місцевої влади, правоохоронних органів, від яких отримані всі необхідні погодження.

УПЦ КП запрошує всіх вірян взяти участь у святковому богослужінні та хресній ході.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.