Спецпроект

Прокуратура Львівщини проти заборони свастики і серпа-молота

Прокуратура Львівської області звернулася з позовом до апеляційного суду Львівської області, вимагаючи визнати незаконним і таким, що підлягає скасуванню, рішення сесії Львівської міськради, що забороняє використовувати 9 травня радянську і нацистську символіку.

Про це повідомляє "Кореспондент".

Йдеться про рішення від 24 червня 2010 року "Про використання Державного прапора України у місті Львові".

Як повідомили у прокуратурі Львівської області, відразу ж після прийняття зазначеного рішення прокуратура внесла проти нього протест.

У прокуратурі вважають, що "приймаючи вищезазначене рішення, Львівська міська рада вирішила питання немісцевого значення, порушивши ряд законодавчих норм і вийшла за межі наданих повноважень, визначених статтею43 закону України Про місцеве самоврядування в Україні, а також порушила вимоги ст.19 Конституції України, яка зобов'язує органи місцевої влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченим Конституцією України".

Однак сесія Львівської міськради 14 липня поточного року відхилила зазначений протест, у зв'язку з чим прокуратура звернулася до суду 22 липня.

У свою чергу, у Львівській міськраді переконані, що не порушували норм вітчизняного законодавства.

"Ми не порушили жодних норм закону "Про місцеве самоврядування". Відповідно до закону України "Про увічнення перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.", 9 травня в місті проводяться заходи, пов'язані із вшануванням пам'яті полеглих. Остаточне рішення щодо постанови про використання державного прапора України, звісно, прийматиме суд", - зазначила начальник юридичного управління Гелена Пайонкевич.

Нагадаємо,що 21 квітня на сесії Львівської міської ради було прийнято постанову, яка заборонила використовувати під час святкування Дня Перемоги радянську і нацистську символіку. У документі зазначено, що у Львові заборонено використовувати символіку СРСР, нацизму і комуністичну символіку.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.