Спецпроект

Прокуратура Львівщини проти заборони свастики і серпа-молота

Прокуратура Львівської області звернулася з позовом до апеляційного суду Львівської області, вимагаючи визнати незаконним і таким, що підлягає скасуванню, рішення сесії Львівської міськради, що забороняє використовувати 9 травня радянську і нацистську символіку.

Про це повідомляє "Кореспондент".

Йдеться про рішення від 24 червня 2010 року "Про використання Державного прапора України у місті Львові".

Як повідомили у прокуратурі Львівської області, відразу ж після прийняття зазначеного рішення прокуратура внесла проти нього протест.

У прокуратурі вважають, що "приймаючи вищезазначене рішення, Львівська міська рада вирішила питання немісцевого значення, порушивши ряд законодавчих норм і вийшла за межі наданих повноважень, визначених статтею43 закону України Про місцеве самоврядування в Україні, а також порушила вимоги ст.19 Конституції України, яка зобов'язує органи місцевої влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченим Конституцією України".

Однак сесія Львівської міськради 14 липня поточного року відхилила зазначений протест, у зв'язку з чим прокуратура звернулася до суду 22 липня.

У свою чергу, у Львівській міськраді переконані, що не порушували норм вітчизняного законодавства.

"Ми не порушили жодних норм закону "Про місцеве самоврядування". Відповідно до закону України "Про увічнення перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.", 9 травня в місті проводяться заходи, пов'язані із вшануванням пам'яті полеглих. Остаточне рішення щодо постанови про використання державного прапора України, звісно, прийматиме суд", - зазначила начальник юридичного управління Гелена Пайонкевич.

Нагадаємо,що 21 квітня на сесії Львівської міської ради було прийнято постанову, яка заборонила використовувати під час святкування Дня Перемоги радянську і нацистську символіку. У документі зазначено, що у Львові заборонено використовувати символіку СРСР, нацизму і комуністичну символіку.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.