Спецпроект

Частину Київської фортеці хочуть передати у приватні руки?

Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця" не віддають у державну власність через те, що його частину хочуть передати у приватні руки.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

За словами Бригинця, башту №4 за адресою вул. Старонаводницька, 2, що входить до музейного комплексу "Київська фортеця", хочуть передати приватній особі.

"КМДА, на жаль, згодна допомогти комерційникам", - стверджує депутат.

Як повідомив Бригинець, до голови КМДА Олександра Попова звернувся один з народних депутатів України із пропозицією залучити позабюджетні приватні кошти нібито для збереження пам'ятки. З відповіді КМДА на лист нардепа зрозуміло, що виконавчий орган не проти залучити інвесторів до фінансування поновлення башти, пояснюючи це дефіцитом бюджету міста.

"В Києві чимало об'єктів, які вимагають залучення приватних коштів і які, безумовно, можуть стати приватною власністю, але лише за умови розміщення там соціально-важливих об'єктів - музеїв, галерей, театрів. Але, віддавати частину Київської фортеці - це верх цинізму", - заявив депутат.

Як йдеться у листі, в разі необхідності, башту можна віддати інвестору в довгострокову оренду, а для демонстрування тематично-експозиційної виставки Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця" передбачити лише частину приміщення.

"Одна башта, на бульварі Лесі Українки, вже втрачена для культури: там тепер супермаркет і ресторан. Тепер київська влада намагається провернути схожу аферу і з іншою баштою, розпускаючи при цьому плітки, що в ній, нібито буде Музей історії Києва", - висловив припущення Бригинець.

Питання щодо передачі Київської фортеці до державної власності було винесене на сесію Київради 14 липня 2011 року, але його зняли з розгляду за ініціативи Партії Регіонів, мотивуючи це проханням голови КМДА Попова.

Нагадаємо, що днями Олександр Бригинець заявив, нібито КМДА не хоче віддавати у державну власність музей-квартиру Павла Тичини.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.