Спецпроект

Янукович про Бандеру: "Героїв не дають, ними стають"

Президент Віктор Янукович не ставить під сумнів рішення суду щодо позбавлення звання Героїв України Романа Шухевича й Степана Бандери.

Про це він заявив у Таврійську Херсонської області в четвер, відповідаючи на запитання, чи вважає він справедливими заяви опозиції про несправедливість рішень суду про позбавлення звань Героїв України Шухевича й Бандери.

"Я ніколи не ставив під сумнів рішення будь-яких судів", - заявив Янукович, цитує його УП з посиланням на "Інтерфакс".

"Порядок у державі буде тоді, коли так до цього буде ставитися й суспільство", - додав президент.

За словами Януковича, "героїв ніхто не дає - героями стають люди".

Хто є хто у списку Героїв України

"Але, якщо подивитися в минуле нашої історії й будувати наше майбутнє на минулій історії, у якій було дуже багато протиріч, ми будемо обкрадати своє майбутнє, і це буде неправильно", - сказав він.

Янукович нагадав про те, що неодноразово говорив про важливість того, щоб минулій історії оцінку давали сучасники й історики.

"Це - моє ставлення до цих питань", - підкреслив він.

Як відомо, 2 серпня Вищий адміністративний суд України залишив у силі рішення донецького суду про визнання незаконним присвоєння звання Героя України головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу й лідеру ОУН Степану Бандері.

Водночас у Міністерстві юстиції визнають, що це звання може бути повернуте цим історичним особам.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.