Спецпроект

УКРАЇНЦІВ НАВЧАТЬ КОРИСТУВАТИСЯ АРХІВАМИ СБУ і КГБ

Українців навчатимуть користуватися правом на одержання інформації з архівів СБУ. Зокрема, йдеться про документи радянської доби. Зараз фактично призупинено процес зняття грифу "цілком таємно" і "таємно" з радянських документів КГБ.

Проект здійснюватиме Центр досліджень визвольного руху (ЦДВР), повідомляє "Німецька хвиля".

До ЦДВР упродовж останнього часу дедалі частіше звертаються науковці, журналісти та родичі репресованих зі скаргами на обмеження доступу в отриманні інформації з архівів СБУ, розповіла науковий працівник цього центру Марта Гавришко.

Науковці нарікають, що проблеми виникають навіть з тими документами, які були доступні ще рік тому.

Чому влада боїться архівів?

Водночас чимало людей не знають, як правильно оформити запити задля отримання інформації, пояснює Гавришко і додає, що саме тому ЦДВР започаткував піврічний проект "Доступ до архівів як право на суспільну пам'ять".

Результатом проекту має стати видання посібника з практичними порадами для громадян, які хочуть отримати і опрацювати документи з архівів колишнього Комітету державної безпеки (КГБ) СРСР.

За словами Гавришко, у розвитку архівної справи нині почалися небезпечні тенденції, фактично призупинено процес зняття грифу "цілком таємно" і "таємно" з радянських документів КГБ.

Хорошковський плутає український гриф "Таємно" і радянський "Секретно"

Історик каже, що цей гриф перебуває за межами правового поля України (оскільки йдеться про архіви держави, яка вже не існує), але заявникам відмовляють, посилаючись саме на ці обмеження.

Проект реалізовуватимуть у кілька етапів.

Спочатку експертна група науковців зробить інформаційні запити до всіх центральних і міських архівів СБУ стосовно доступу до документів, де йдеться про каральні операції, долі учасників дисидентського руху, завербованих, репресованих, імена високопосадовців, які причетні до злочинів проти людяності.

Литва публікує архіви КГБ. З прізвищами

За словами Гавришко, після моніторингу доступності всі відмови показово оскаржуватимуть у судах, аби відстояти право на одержання публічної інформації.

У рамках проекту планують організувати кілька круглих столів з обговорення доступності до архівів. Посібник також обіцяють викласти в електронному варіанті.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.