Спецпроект

УКРАЇНЦІВ НАВЧАТЬ КОРИСТУВАТИСЯ АРХІВАМИ СБУ і КГБ

Українців навчатимуть користуватися правом на одержання інформації з архівів СБУ. Зокрема, йдеться про документи радянської доби. Зараз фактично призупинено процес зняття грифу "цілком таємно" і "таємно" з радянських документів КГБ.

Проект здійснюватиме Центр досліджень визвольного руху (ЦДВР), повідомляє "Німецька хвиля".

До ЦДВР упродовж останнього часу дедалі частіше звертаються науковці, журналісти та родичі репресованих зі скаргами на обмеження доступу в отриманні інформації з архівів СБУ, розповіла науковий працівник цього центру Марта Гавришко.

Науковці нарікають, що проблеми виникають навіть з тими документами, які були доступні ще рік тому.

Чому влада боїться архівів?

Водночас чимало людей не знають, як правильно оформити запити задля отримання інформації, пояснює Гавришко і додає, що саме тому ЦДВР започаткував піврічний проект "Доступ до архівів як право на суспільну пам'ять".

Результатом проекту має стати видання посібника з практичними порадами для громадян, які хочуть отримати і опрацювати документи з архівів колишнього Комітету державної безпеки (КГБ) СРСР.

За словами Гавришко, у розвитку архівної справи нині почалися небезпечні тенденції, фактично призупинено процес зняття грифу "цілком таємно" і "таємно" з радянських документів КГБ.

Хорошковський плутає український гриф "Таємно" і радянський "Секретно"

Історик каже, що цей гриф перебуває за межами правового поля України (оскільки йдеться про архіви держави, яка вже не існує), але заявникам відмовляють, посилаючись саме на ці обмеження.

Проект реалізовуватимуть у кілька етапів.

Спочатку експертна група науковців зробить інформаційні запити до всіх центральних і міських архівів СБУ стосовно доступу до документів, де йдеться про каральні операції, долі учасників дисидентського руху, завербованих, репресованих, імена високопосадовців, які причетні до злочинів проти людяності.

Литва публікує архіви КГБ. З прізвищами

За словами Гавришко, після моніторингу доступності всі відмови показово оскаржуватимуть у судах, аби відстояти право на одержання публічної інформації.

У рамках проекту планують організувати кілька круглих столів з обговорення доступності до архівів. Посібник також обіцяють викласти в електронному варіанті.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.