Спецпроект

Львів боїться, що Золочівський замок впаде, як вежа у Кам'янці

Львівська обласна рада звернеться до Кабінету міністрів з проханням виділити кошти з державного бюджету для порятунку Золочівського замку.

Про це ZAXID.NET повідомили у прес-службі Львівської обласної ради.

11 серпня на засіданні постійної комісії з питань культури, історико-культурної спадщини, духовного відродження та ЗМІ Львівської обласної ради депутати вирішили підготувати звернення до Кабінету міністрів України про потребу виділення коштів на порятунок пам'ятки  архітектури національного значення - Золочівського замку.

Нині від стихії обвалився дах однієї з веж цієї унікальної пам'ятки архітектури. Відповідно до проектно-кошторисної документації, на ремонтні роботи у Золочівському замку треба близько 3 млн грн.

5 серпня обвалився дах однієї з веж Золочівського замку, про що повідомив 9 серпня на позачерговій сесії Львівської обласної ради директор Львівської національної галереї мистецтв Борис Возницький.

За його словами, руйнування вежі стало наслідком стихії, яка мала місце наприкінці липня - на початку серпня.

Нагадаємо, 1 серпня від тривалих злив зруйнувалася Нова (Велика) вежа Старої фортеці в Кам'янці-Подільському.

Словацьке національне питання та чехословацький військовий рух в Україні у 1914-1918 роках

Словаки – давні сусіди українців. Поміж Україною та Словацькою Республікою існує спільний кордон – 97 км. Водночас, про словацьку історію та культуру в Україні мало хто знає. У більшості літератури, яка виходила на території Російської імперії, словаки вважались частиною чеського народу, який мешкає в Угорському королівстві Австро-Угорської монархії. У статистичних даних про населення України, зібраних на межі ХІХ – ХХ століть, відображена змішана інформація про чехів та словаків

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».