Спецпроект

Львів боїться, що Золочівський замок впаде, як вежа у Кам'янці

Львівська обласна рада звернеться до Кабінету міністрів з проханням виділити кошти з державного бюджету для порятунку Золочівського замку.

Про це ZAXID.NET повідомили у прес-службі Львівської обласної ради.

11 серпня на засіданні постійної комісії з питань культури, історико-культурної спадщини, духовного відродження та ЗМІ Львівської обласної ради депутати вирішили підготувати звернення до Кабінету міністрів України про потребу виділення коштів на порятунок пам'ятки  архітектури національного значення - Золочівського замку.

Нині від стихії обвалився дах однієї з веж цієї унікальної пам'ятки архітектури. Відповідно до проектно-кошторисної документації, на ремонтні роботи у Золочівському замку треба близько 3 млн грн.

5 серпня обвалився дах однієї з веж Золочівського замку, про що повідомив 9 серпня на позачерговій сесії Львівської обласної ради директор Львівської національної галереї мистецтв Борис Возницький.

За його словами, руйнування вежі стало наслідком стихії, яка мала місце наприкінці липня - на початку серпня.

Нагадаємо, 1 серпня від тривалих злив зруйнувалася Нова (Велика) вежа Старої фортеці в Кам'янці-Подільському.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.