Спецпроект

У Сатанові відкрили пам'ятник захисникам - українцям, полякам і євреям (ФОТО)

16 серпня в селищі Сатанів Городоцького р-ну, що на Хмельниччині, біля мурів середньовічної брами міста відкрито пам'ятний знак "В пам'ять усіх захисників Сатанова".

Знак встановлено на честь представників трьох найбільших громад, які у XVI-XVII ст.ст. пліч-о-пліч боронили рідне місто. Відповідно, написи на камені зроблено українською та польською мовами та на івриті.

Свого часу Сатанів був прикордонним містом Речі Посполитої, а тому постійно зазнавав татарських і турецьких нападів. Коли ворог підходив до стін міста, представники усіх сатанівських громад виходили до бійниць обороняти свій рідний дім.

Сатанівська міська брама

Про ті неспокійні часи й досі нагадують руїни замку (XIV- XVIII ст.), Свято-Троїцький монастир, який відрізняється від фортеці хіба що хрестами на вежах і вже згадана міська брама - її звели ще XV- XVI ст. і значно поновили на початку XVIII (брама зазнала значних пошкоджень під час турецького штурму у квітні 1676 р.).

Невеличкий замок нагадує навіть єврейська синагога оборонного типу (XVI ст.). Колись на її даху стояла гарматна батарея, а сама вона була важливим вузлом загальноміської оборони.

Сатанівська синагога

Про ті неспокійні часи є й німе свідчення на старому єврейському цвинтарі. На одному з надгробків XVII зазначено, що похований загинув у брамі міста під час битви з "тугаримами" (тобто турками).

Ідея встановити пам'ятний знак народилася в середовищі місцевих краєзнавців. Профінансувати проект та взяти на себе організаційні клопоти погодився місцевий бізнесмен та краєзнавець В'ячеслав Косик. Ініціативу підтримала і місцева влада та допомогла швидко вирішити усі формальності. 

Сатанів - маленький Кам'янець-Подільський (ЕКСКУРСІЯ)

Районна влада допомогла провести урочисту церемонію. "Ми, звичайно, підтримали таку красиву та потрібну ініціативу, - сказав Володимир Вербановський, голова Городоцької райдержадміністрації, - адже це і нагадування про славетне минулого нашого краю, і значний внесок в укріплення міжнаціональної злагоди в межах усієї України".

Пам'ятна дошка

В церемонії відкриття пам'ятного знаку взяли участь жителі селища, представники місцевої влади, польських та єврейських національно-культурних товариств,представники церков, іноземні дипломати.

"Просто чудово, що перший в Україні спільний пам'ятник українцям, полякам та євреям, які спільно боронили рідний край, з'явився саме на Городоччині - каже Олександр Воротний, голова Городоцької районної ради, - саме подоляни дали приклад усім, що минуле може не лише роз'єднувати, але й об'єднувати".

Об'єднавче значення пам'ятника проявилося вже під час урочистого відкриття, коли поминальні молитви за загиблими захисниками Сатанова прочитали християнські священики та габай Хмельницької синагоги. Це було перше в історії району спільне богослужіння православних та греко-католицьких священників!

Всі фото: Дмитро Панаїр

"Для мене це не просто один з пам'ятників Сатанова, - сказав протоієрей Володимир Наглій, - цей знак має пряме відношення і до Свято-Троїцького монастиря, у храмі якого я служу. Укріплення нашого монастиря входили в систему оборони міста, були його форпостом. Я молився не лише за православними оборонцями Сатанова, але й за ченцями нашого монастиря, які теж, коли було потрібно, брали до рук зброю".

"Сегоднішня подія має надзвичайно важливе та повчальне значення для нашої молоді, - зазначив Аба Калінер, габай Хмельницкої синагоги та ветеран Великої Вітчизняної. - Вона - нагадування усім про спільний подвиг наших предків, які захищали рідну Україну".

Дмитро Панаїр, спеціально для ІП

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.