Спецпроект

На Житомирщині відзначили 70-річчя створення "Поліської Січі" (ФОТО)

21 серпня 2011 р., в м. Олевськ Житомирської області вшанували 70-ліття утворення Олевської Республіки, з якої бере початок Українська Повстанська армія.

Про це повідомляє благодійна ініціатива "Героїка" .

Захід відбувся організаційними зусиллями правозахисника, голови Житомирської ВО "Свобода" Сидора Кізіна за підтримки жителів міста та мера Анатолія Повара, на кошти місцевих підприємців.

Саме 21 серпня 1941 р. священник Михайло Симонович, тодішній настоятель Миколаївського храму, на стадіоні м. Олевськ освятив стяги УПА "Поліська Січ". Відтак 21 серпня може вважатися днем заснування УПА.

Пам'ятний знак

Настоятель Св.Миколаївського храму м. Олевськ от. Сергій (УПЦ МП) відправив панахиду за загиблими вояками УПА "Поліська Січ" та освятив пам'ятний знак. Відбулись виступи громадських і політичних діячів з усієї України. 

Будинок, у якому був штаб УПА "Поліська Січ"

Земляки Бульби-Боровця з березнівського Товариства пошуку жертв війни та політичних репресій "Пам'ять" (Рівненщина), прибули на вшанування в реконструйованих одностроях "Поліської Січі".

Фото: ініціатива "Героїка"

Виступили художні колективи. Особливо присутнім сподобалось виконання Назаром Волощуком пісні "Про Поліську Січ" та виконана Олександром Задорожним улюблена пісня Бульби-Боровця "Очерет мені був за колиску" (її слова, до речі, написав Дмитро Фальківський - поет-чекіст - ІП) .

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.