Спецпроект

ЯНУКОВИЧ ДАВ ГЕРОЯ УКРАЇНИ СТУПЦІ І ЩЕ 6 ГРОМАДЯНАМ

Президент Віктор Янукович надав звання Героя народному артисту України Богдану Ступці та іншим громадянам України.

Про це повідомляє офіційний сайт Президента України.

Текст відповідного указу зачитав глава АП Сергій Льовочкін під час урочистостей з нагоди 20-річчя Незалежності. 

Звання "Герой України" присвоєно Богдану Ступці за видатний особистий внесок у збагачення національної культурно-мистецької спадщини, багаторічну плідну творчу діяльність та високу професійну майстерність. 

Ступка є художнім керівником Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Крім цього, звання Героя України надано: 

Борису Білашу - письменникові, поету;

Олександру Ключникову - директорові Інституту проблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук України;

Борису Рибалку - бригадирові прохідників відокремленого підрозділу "Шахтобудівельницьке управління" державного підприємства "Свердловантрацит";

Миколі Степаненку - нагрівальникові металу гарячого прокату трубопрокатного цеху №4 акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод";

Сергію Трошину (з врученням ордену "Золота Зірка") - льотчику-випробувачу 1 класу державного підприємства "Антонов";

Ларисі Шитиковій - вчительці математики Харківської гімназії №47 Харківської міської ради.

Глава держави вручив державні нагороди під час урочистого зібрання, присвяченого 20-й річниці Незалежності України у Національному палаці мистецтв "Україна".

Нагадаємо, що 9 липня 2011 року званням Героя України був нагороджений митрополит УПЦ (МП) Володимир.

Загалом з 1998 року звання Героя України отримали - враховуючи Степана Бандеру і Романа Шухевича - 262 людини.

Детальніше про тих, кому в Україні дають найвищу нагороду, можна прочитати в статті на "Історичній Правді".

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.

Три могили Івана Сенченка

Боюся, ніхто з вас, хто прочитали назву, не знає Івана Сенченка. Його долю в історії української літератури вичерпно характеризує підсумковий абзац у статті на Вікіпедії: «Прожив довге, складне й цікаве життя, сповнене творчої праці. Письменник ніколи не мав почесних нагород. Ім’я його частіше згадували серед нещадно критикованих, аніж визнаних, а книжки рідко перекладалися іншими мовами». До цього треба додати, що твори його ніколи не входили до шкільних програм, а останнє його видання — книжка в серії «Бібліотека української літератури» 1990 року