Спецпроект

ЯНУКОВИЧ ДАВ ГЕРОЯ УКРАЇНИ СТУПЦІ І ЩЕ 6 ГРОМАДЯНАМ

Президент Віктор Янукович надав звання Героя народному артисту України Богдану Ступці та іншим громадянам України.

Про це повідомляє офіційний сайт Президента України.

Текст відповідного указу зачитав глава АП Сергій Льовочкін під час урочистостей з нагоди 20-річчя Незалежності. 

Звання "Герой України" присвоєно Богдану Ступці за видатний особистий внесок у збагачення національної культурно-мистецької спадщини, багаторічну плідну творчу діяльність та високу професійну майстерність. 

Ступка є художнім керівником Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Крім цього, звання Героя України надано: 

Борису Білашу - письменникові, поету;

Олександру Ключникову - директорові Інституту проблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук України;

Борису Рибалку - бригадирові прохідників відокремленого підрозділу "Шахтобудівельницьке управління" державного підприємства "Свердловантрацит";

Миколі Степаненку - нагрівальникові металу гарячого прокату трубопрокатного цеху №4 акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод";

Сергію Трошину (з врученням ордену "Золота Зірка") - льотчику-випробувачу 1 класу державного підприємства "Антонов";

Ларисі Шитиковій - вчительці математики Харківської гімназії №47 Харківської міської ради.

Глава держави вручив державні нагороди під час урочистого зібрання, присвяченого 20-й річниці Незалежності України у Національному палаці мистецтв "Україна".

Нагадаємо, що 9 липня 2011 року званням Героя України був нагороджений митрополит УПЦ (МП) Володимир.

Загалом з 1998 року звання Героя України отримали - враховуючи Степана Бандеру і Романа Шухевича - 262 людини.

Детальніше про тих, кому в Україні дають найвищу нагороду, можна прочитати в статті на "Історичній Правді".

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.