Спецпроект

У Харкові відкрили меморіальну дошку Івану Франку

В Харкові відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки українському письменнику та громадському діячеві Іванові Франку (1856-1916).

Про це повідомляє "Інтерфакс" з посиланням на прес-службу Харківської міської ради.

Вилита з бронзи меморіальна дошка встановлена ​​на будинку, в якому в 1906 році І. Франко присудили почесне звання доктора російської словесності Харківського університету.

Всього на установку дошки І. Франка на будівлі міського архіву та реставрацію фасаду будівлі витратили 200 тис грн.

Раніше відповідно до указу президента України від 27 серпня 2006 року "Про заходи щодо вивчення та популяризації духовної спадщини Івана Франка" планувалося протягом 2006-2008 рр. встановити у Харкові пам'ятник І. Франко.

Можливим місцем встановлення пам'ятника називали площу Конституції. Пізніше влада Харкова прийняли рішення реконструювати площу і встановити на ній новий монумент Незалежності.

Нагадаємо, що мер Харкова Геннадій Кернес планує встановити в місті пам'ятники співаку і актору Володимиру Висоцькому і актрисі Людмилі Гурченко (хоч остання виступала проти свого монумента в місті).

У листопаді 2010 року в Харкові невідомими було знищено пам'ятну дошку кардиналу УГКЦ Йосипу Сліпому.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.