Спецпроект

У Харкові відкрили меморіальну дошку Івану Франку

В Харкові відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки українському письменнику та громадському діячеві Іванові Франку (1856-1916).

Про це повідомляє "Інтерфакс" з посиланням на прес-службу Харківської міської ради.

Вилита з бронзи меморіальна дошка встановлена ​​на будинку, в якому в 1906 році І. Франко присудили почесне звання доктора російської словесності Харківського університету.

Всього на установку дошки І. Франка на будівлі міського архіву та реставрацію фасаду будівлі витратили 200 тис грн.

Раніше відповідно до указу президента України від 27 серпня 2006 року "Про заходи щодо вивчення та популяризації духовної спадщини Івана Франка" планувалося протягом 2006-2008 рр. встановити у Харкові пам'ятник І. Франко.

Можливим місцем встановлення пам'ятника називали площу Конституції. Пізніше влада Харкова прийняли рішення реконструювати площу і встановити на ній новий монумент Незалежності.

Нагадаємо, що мер Харкова Геннадій Кернес планує встановити в місті пам'ятники співаку і актору Володимиру Висоцькому і актрисі Людмилі Гурченко (хоч остання виступала проти свого монумента в місті).

У листопаді 2010 року в Харкові невідомими було знищено пам'ятну дошку кардиналу УГКЦ Йосипу Сліпому.

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.