Спецпроект

Музей історії Києва поселять у скандальній забудові на "Театральній"

Музей історії Києва буде розміщений у будівлі на вулиці Богдана Хмельницького, 7 (поблизу ст. метро "Театральна").

Про це повідомляє "УП.Київ" із посиланням на прес-службу КМДА.

"У результаті складних переговорів з інвестором було досягнуто домовленості про безкоштовну передачу будівлі на вул. Богдана Хмельницького, 7 у власність киян", - заявив голова КМДА Олександр Попов.

Також він зазначив, що інформація, яку розповсюджують деякі депутати, зокрема Олександр Бригинець, відносно розташування експозиції та фондів Музею історії Києва у четвертій вежі Київської фортеці - не відповідає дійсності.

"Декілька місяців тому я мав розмову із директором музею щодо можливого розміщення експозиції у будівлі на вул. Богдана Хмельницького, 7 і, лише заручившись його підтримкою, розпочав переговори з інвестором", - підкреслив Попов.

Він також наголосив, що готовий розглянути пропозиції людей, які проживають у сусідньому будинку, і для кого сусідство із будівлею на вул. Богдана Хмельницького, 7 створює певний дискомфорт, стосовно обміну їхніх помешкань на квартири в інших районах міста.

"Таким чином ми могли б врахувати й інтереси громади міста, і тих, хто проживає у сусідньому будинку", - сказав Попов.

Також він зазначив, що оскільки у будівлі на вул. Богдана Хмельницького, 7 буде розміщено не торговельні ряди, а музейні експонати - це суттєво зменшить навантаження на підземну інфраструктуру, "чого так боялися кияни".

Раніше опозиція заявляла, що міська влада виселяє Музей історії Києва з "будинку Петра" на Подолі, внаслідок чого археологічні фонди науковців можуть бути втрачені.

Як відомо, на Богдана Хмельницького, 7 вже протягом 5 років ведеться скандальне будівництво, проти якого виступають жителі району та активісти міста.

У 2007 році будівництво в районі станції метро "Театральна" було визнано небезпечним для метро. Після цього Київрада скасувала своє попереднє рішення про землевідведення, але забудовник із цим не погодився і оскаржив його в суді.

Будівництво відновилося на початку грудня 2010 року.

У 2010 році Попов пообіцяв розібратися зі скандальним будівництвом.

28 березня Київський апеляційний господарський суд визнав його незаконним, проте наразі воно триває.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.