Спецпроект

Держархів планує добудувати нові сховища за три роки

Державна архiвна служба України має намiр до 2014 року здати новий комплекс сховищ для центральних архiвiв, а також завершити реконструкцiю наявних, заявила голова Укрдержархiву Ольга Гiнзбург.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"До 2014 року здамо точно, можливо, ранiше", - сказала Гінзбург, повiдомивши, що першу чергу нових примiщень (триповерхову будiвлю) планують здати в другому пiврiччi 2011 року.

За її словами, вартiсть будiвництва, що передбачає спорудження двох 15-поверхових будинкiв для зберiгання державних архiвiв, у 2007 роцi становила 285 млн грн. На сьогоднi загальна вартiсть становить 800 млн грн.

Фільм про мітинги 1990-го року - з архіву на Солом'янці (ВІДЕО)  

Крiм того, О.Гiнзбург закликала Фонд держмайна вирiшити проблему зi зберiганням документiв Державного архiвного фонду, оскiльки ФДМ не має для цих цiлей примiщень.

"Фонд держмайна має обов'язково вирiшити питання зберiгання архiвних документiв двома шляхами: або вiдновити фiнансування зi свого боку, або передати цi документи для зберiгання до Держархiву вищих органiв влади", - заявила голова Укрдержархiву, зазначивши, що в iншому разi можуть зникнути унiкальнi архiвнi документи.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.