Спецпроект

Держархів планує добудувати нові сховища за три роки

Державна архiвна служба України має намiр до 2014 року здати новий комплекс сховищ для центральних архiвiв, а також завершити реконструкцiю наявних, заявила голова Укрдержархiву Ольга Гiнзбург.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"До 2014 року здамо точно, можливо, ранiше", - сказала Гінзбург, повiдомивши, що першу чергу нових примiщень (триповерхову будiвлю) планують здати в другому пiврiччi 2011 року.

За її словами, вартiсть будiвництва, що передбачає спорудження двох 15-поверхових будинкiв для зберiгання державних архiвiв, у 2007 роцi становила 285 млн грн. На сьогоднi загальна вартiсть становить 800 млн грн.

Фільм про мітинги 1990-го року - з архіву на Солом'янці (ВІДЕО)  

Крiм того, О.Гiнзбург закликала Фонд держмайна вирiшити проблему зi зберiганням документiв Державного архiвного фонду, оскiльки ФДМ не має для цих цiлей примiщень.

"Фонд держмайна має обов'язково вирiшити питання зберiгання архiвних документiв двома шляхами: або вiдновити фiнансування зi свого боку, або передати цi документи для зберiгання до Держархiву вищих органiв влади", - заявила голова Укрдержархiву, зазначивши, що в iншому разi можуть зникнути унiкальнi архiвнi документи.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.