Спецпроект

Держархів планує добудувати нові сховища за три роки

Державна архiвна служба України має намiр до 2014 року здати новий комплекс сховищ для центральних архiвiв, а також завершити реконструкцiю наявних, заявила голова Укрдержархiву Ольга Гiнзбург.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"До 2014 року здамо точно, можливо, ранiше", - сказала Гінзбург, повiдомивши, що першу чергу нових примiщень (триповерхову будiвлю) планують здати в другому пiврiччi 2011 року.

За її словами, вартiсть будiвництва, що передбачає спорудження двох 15-поверхових будинкiв для зберiгання державних архiвiв, у 2007 роцi становила 285 млн грн. На сьогоднi загальна вартiсть становить 800 млн грн.

Фільм про мітинги 1990-го року - з архіву на Солом'янці (ВІДЕО)  

Крiм того, О.Гiнзбург закликала Фонд держмайна вирiшити проблему зi зберiганням документiв Державного архiвного фонду, оскiльки ФДМ не має для цих цiлей примiщень.

"Фонд держмайна має обов'язково вирiшити питання зберiгання архiвних документiв двома шляхами: або вiдновити фiнансування зi свого боку, або передати цi документи для зберiгання до Держархiву вищих органiв влади", - заявила голова Укрдержархiву, зазначивши, що в iншому разi можуть зникнути унiкальнi архiвнi документи.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.