Спецпроект

Коморовський нагадав Януковичу про одночасне відкриття пам'ятників

Президент Польщі Броніслав Коморовський пропонує Президентові Віктору Януковичу одночасно відкрити пам'ятник полякам, убитим бійцями УПА в Острівцях (Волинська область), і пам'ятник українцям, убитим Армією Крайовою, в селі Сагринь (Люблінське воєводство, Польща).

Про це повідомляють "Українські Новини" з посиланням на офіційний сайт президента Польщі.

На думку Коморовського, у вимірі відносин між українськими та польськими народами і державами це допомогло б закреслити неприємне минуле в контексті україно-польського конфлікту часів Другої світової війни.

"Острівці відходять з часом неминуче, і Сагринь... Я хотів би також, щоб це мало символічне значення для переоцінки й серед поляків, і серед українців поганого минулого в ім'я кращого майбутнього", - сказав Коморовський.

У вівторок в Острівцях відбулося символічне поховання останків поляків, тіла яких тривалий час не могли знайти, при цьому представники місцевих рад Львівщини і Волині висловили думку, що польські археологи завищили кількість жертв.

Коморовський висловив надію, що, відповідно до процедур, при сприянні Ради охорони пам'яті боротьби та мучеництва і за погодженням з українською стороною на цьому місці буде побудовано пам'ятник загиблим полякам.

Під час українсько-польського етнічного конфлікту 1940-их років в Острiвках у серпні 1943 року, за даними польської Вікіпедії, підрозділ УПА знищив 521 поляка. В Сагрині, за даними Польського радіo, в 1944 році Армія Крайова убила від 200 до 800 українців.

Раніше між Україною та Польщею була домовленість про одночасне відкриття за участю президентів двох країн меморіалу в селі Сагринь (Польща) і польського місця пам'яті в Україні.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.