Ордени засновника УПА. В Україну привезли нагороди Бульби-Боровця

Особисті речі отамана Тараса Бульби-Боровця вперше з'явились у Рівненському краєзнавчому музеї. Нещодавно науковцям їх передала племінниця командувача УПА Марія Лантух з Канади.

Про це повідомляє "Газета.ua" .

Дві почесні нагороди Бульби з-за океану привезла Алла Куц, яка очолює місцеву громаду Конгресу української інтелігенції в райцентрі Березне Рівненської області. Вона листувалася з Марією Лантух з 2000-ого року. У серпні жінки зустрілися в Канаді.

"Тарас Бульба-Боровець - наш земляк, бо народився у селі Бистричі нині Березнівського району. Я багато років досліджувала його діяльність, його німецькі архіви - видала про них книгу", - розповідає Алла Куц. - "Звісно, мене цікавили усі можливі зв'язки отамана, його документи та речі".

Кілька років тому Алла Куц дізналася адресу племінниці Бульби-Боровця. У листі жінка розказала, що досліджує життя відомого націоналіста.

Пам'ятний знак УПА "Поліська Січ" освятили в УПЦ МП

"Отак ми почали спілкуватись. Пані Марія приїжджала у Березне 2005-ого року, на відкриття пам'ятнику Тарасу Бульбі-Боровцю. Однак про його особисті нагороди вона і словом не обмовилась. Можливо, забула", - припускає березнівчанка. - "Цього року Марія Лантух прислала мені запрошення-виклик у Канаду. Хотіла, щоб я приїхала до неї - вона наче передчувала скору смерть. Тільки в неї вдома дізналася про те, що після давньої пожежі вціліли його нагороди".

Нагороди засновника УПА. Фото: gazeta.ua

1992-ого року садиба канадців згоріла, коли господарів не було вдома. На попелищі Марія Лантух знайшла вцілілу коробочку. Всередині були дві нагороди Боровця, які він отримав у 1975-76-х роках. Перша - воєнний хрест Української Народньої Республіки, друга - орден Українського Вільного Козацтва, генералом-хорунжим якого Бульба став 1976-ого року.

Віддати нагороди в Рівне переконала донька Марії Лантух Ганна.

На Оболоні відкрили пам'ятник у вигляді нагороди УНР (ФОТО)

"Вона сказала - "Мамо, хто в Канаді цікавиться дядьком? А от в Україні його знають і шанують. Адже Тарас Боровець принципово так і не узяв канадське громадянство", - додає Алла Куц. - "Пані Марія на прощання мені сказала, що скоро піде за своїм чоловіком, який помер кілька років тому. Так воно і сталось".

Нагороди виставлять в обласному краєзнавчому музеї у Рівному. На другому поверсі є зала, де виставлені реліквії українських повстанців.

Тарас Бульба-Боровець

"Це перші особисті речі Тараса Бульби-Боровця, які ми отримали. Маємо у вітрині його кітель, але це тільки реконструкція. Ймовірно, саме на нього ці нагороди і почепимо. Але спершу їх вивчимо та зареєструємо. Відвідувачам покажемо їх уже до Покрови", - каже співробітник музею Іван Марчук, науковець з Інституту дослідів Волині.

Тарас Боровець, що носив псевдонім Бульба, був засновником УПА "Поліська Січ". Організовував та брав участь у військових операціях проти радянських військ у 1941-ому році та проти німців у 1942-43 рр.

Після конфлікту із бандерівцями головна команда "Поліської Січі" змінила назву на Українську народну революційну армію. Зробили це, щоб відмежуватись від новоствореної УПА, що здійснювала задуми оунівця Миколи Лебедя.

Конфлікти в ОУН і їхній вплив на Рух Опору

1943-ого року німці заарештували Тараса Бульбу-Боровеця і відправили до концтабору Заксенхаузен у Німеччині. Після виходу звідти він жив у Мюнхені, в будинку письменника Юрія Семенка.

1948-ого перебрався до Канади. Помер 15 травня 1981-ого року в лікарні міста Нью-Йорк в США.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.