З нагоди візиту Кирила у Луганську заборонили український прапор

Луганський міськвиконком заборонив проводити 14 та 15 вересня будь-які акції, окрім тих, що пов'язані з приїздом до міста глави РПЦ Кирила.

Про це йдеться у рішенні № 269 від 12 вересня, повідомляє УНІАН.

За словами голови обласної організації Української народної партії Валентина Ткалича, водночас студентів вишів "змушують йти на "Кирилівські молебні" під загрозою виключення, зокрема, це стосується студентів Східноукраїнського національного університету імені Даля".

5 вересня Луганська УНП офіційно повідомила міського голову, що 15 вересня 2011 розгорне найбільший прапор України біля пам'ятника Тарасу Шевченку в обласному центрі. В той же час була запланована акція і предстоятеля РПЦ.Вчора, додому до організаторів розгортання державного прапора приходила міліція - поговорити щодо акції, зазначили в УНП.

За словами В.Ткалича, 12 вересня співробітники міліції приїздили додому до нього й до опозиціонера, активіста ГО "Луганці" Сергія Коноваленка "з метою дізнатися, чи не будуть вони влаштовувати бійку під час приїзду до Луганська патріарха Кирила".

«Міліціонери цікавилися, чи не збираємося ми влаштувати провокацію й бійку 15 вересня в центрі міста під час приїзду патріарха Кирила. Ми відповіли, що не збираємося. Ми лише хочемо розгорнути найбільший державний прапор", - сказав В.Ткалич.

Він зазначив, що зараз виникли проблеми з місцем проведення акції. "У мерії нам сказали, що площа перед пам`ятником Шевченку може бути оточена. Тому доведеться обрати інше місце для розгортання прапора. Ми ще не знаємо, або розгорнемо його перед українським драмтеатром, або прориватимемося через кордон міліціонерів", - сказав В.Ткалич.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.