З нагоди візиту Кирила у Луганську заборонили український прапор

Луганський міськвиконком заборонив проводити 14 та 15 вересня будь-які акції, окрім тих, що пов'язані з приїздом до міста глави РПЦ Кирила.

Про це йдеться у рішенні № 269 від 12 вересня, повідомляє УНІАН.

За словами голови обласної організації Української народної партії Валентина Ткалича, водночас студентів вишів "змушують йти на "Кирилівські молебні" під загрозою виключення, зокрема, це стосується студентів Східноукраїнського національного університету імені Даля".

5 вересня Луганська УНП офіційно повідомила міського голову, що 15 вересня 2011 розгорне найбільший прапор України біля пам'ятника Тарасу Шевченку в обласному центрі. В той же час була запланована акція і предстоятеля РПЦ.Вчора, додому до організаторів розгортання державного прапора приходила міліція - поговорити щодо акції, зазначили в УНП.

За словами В.Ткалича, 12 вересня співробітники міліції приїздили додому до нього й до опозиціонера, активіста ГО "Луганці" Сергія Коноваленка "з метою дізнатися, чи не будуть вони влаштовувати бійку під час приїзду до Луганська патріарха Кирила".

«Міліціонери цікавилися, чи не збираємося ми влаштувати провокацію й бійку 15 вересня в центрі міста під час приїзду патріарха Кирила. Ми відповіли, що не збираємося. Ми лише хочемо розгорнути найбільший державний прапор", - сказав В.Ткалич.

Він зазначив, що зараз виникли проблеми з місцем проведення акції. "У мерії нам сказали, що площа перед пам`ятником Шевченку може бути оточена. Тому доведеться обрати інше місце для розгортання прапора. Ми ще не знаємо, або розгорнемо його перед українським драмтеатром, або прориватимемося через кордон міліціонерів", - сказав В.Ткалич.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.