Онука Івана Франка заборгувала 32 тисячі за надану замість музею квартиру

Онука Івана Франка Дарія Тарасівна Франко звернулася до голови постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця з проханням допомогти у її скрутному становищі.

Про це повідомила прес-служба Бригинця.

"Онуці Івана Франка потрібна сума в розмірі 1600 купюр, на яких зображений її дідусь", - заявив голова комісії.

Депутат розповів, що така необхідність виникла в зв'язку із тим, що вартість оплати комунальних послуг для пані Дарії складає 500 грн на місяць в той час, як її пенсія - 830 грн. Тому на сьогодні, за нестачі коштів, нащадок І.Франка, яка немає рідних, заборгувала за квартирну плату 32 тис 339 грн.

Голова профільної комісії звернувся до голови КМДА Олександра Попова з проханням надати доручення комунальним службам списати борг спадкоємиці Івана Франка.

Квартиру в м. Києві на вул. Володимирська, 48а родина І.Франка отримала у 1950 році як компенсацію за будинок у Львові, в якому нині розташований музей Івана Франка.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.