ВР НЕ ПІДТРИМАЛА ПРИВАТИЗАЦІЮ ПОЧАЇВСЬКОЇ ЛАВРИ

Профільний комітет Верховної Ради не підтримав проект виведення Почаївської лаври з переліку об'єктів, які не підлягають приватизації.

Про це кореспонденту УНІАН повідомив депутат Тернопільської обласної ради Степан Барна.

"Подзвонив мені депутат Ярослав Кендзьор, який є членом Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України. За його словами, профільний комітет заборонив виведення Почаївської Лаври з переліку об'єктів, які не підлягають приватизації. Проти виступили навіть комуністи", - розповів Барна.

Нагадаємо, у вересні у ВР зареєстровано законопроект "Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації" (щодо виключення з "Переліку" будівель Почаївської лаври)". Його подали депутати Дмитро Шенцев (ПР) та Юрій Бут (пройшов за списком НУ-НС, зараз - член провладної депутатської групи "Реформи заради майбутнього").

Амфілохій Почаївський - святий УПЦ МП, який допомагав УПА

16 вересня на пленарне засідання сесії Тернопільської обласної ради виносився проект ініційованого партією "Свобода" звернення до Президента, парламенту та уряду щодо неприпустимості розгляду законопроекту про виключення Почаївської лаври із переліку об'єктів, які не підлягають приватизації.

Однак з двох спроб це звернення прийняти так і не вдалося. Під час поіменного голосування "за" проголосували лише 50 депутатів з 69 присутніх, 19 депутатів (з Партії регіонів та "Єдиного центру") не голосували.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.