ВР НЕ ПІДТРИМАЛА ПРИВАТИЗАЦІЮ ПОЧАЇВСЬКОЇ ЛАВРИ

Профільний комітет Верховної Ради не підтримав проект виведення Почаївської лаври з переліку об'єктів, які не підлягають приватизації.

Про це кореспонденту УНІАН повідомив депутат Тернопільської обласної ради Степан Барна.

"Подзвонив мені депутат Ярослав Кендзьор, який є членом Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України. За його словами, профільний комітет заборонив виведення Почаївської Лаври з переліку об'єктів, які не підлягають приватизації. Проти виступили навіть комуністи", - розповів Барна.

Нагадаємо, у вересні у ВР зареєстровано законопроект "Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації" (щодо виключення з "Переліку" будівель Почаївської лаври)". Його подали депутати Дмитро Шенцев (ПР) та Юрій Бут (пройшов за списком НУ-НС, зараз - член провладної депутатської групи "Реформи заради майбутнього").

Амфілохій Почаївський - святий УПЦ МП, який допомагав УПА

16 вересня на пленарне засідання сесії Тернопільської обласної ради виносився проект ініційованого партією "Свобода" звернення до Президента, парламенту та уряду щодо неприпустимості розгляду законопроекту про виключення Почаївської лаври із переліку об'єктів, які не підлягають приватизації.

Однак з двох спроб це звернення прийняти так і не вдалося. Під час поіменного голосування "за" проголосували лише 50 депутатів з 69 присутніх, 19 депутатів (з Партії регіонів та "Єдиного центру") не голосували.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.