УПЦ МП претендує не тільки на Десятинну, але й на Софію і Кирилівку

Представники Української православної церкви Київського патріархату підозрюють, що зареєстрований у Верховній Раді законопроект про відновлення Десятинної церкви має на меті передати права на Десятинку Українській православній церкві Московського патріархату.

Про це пише "Комерсант" з посиланням на секретаря Священного синоду УПЦ КП єпископа Євстратія (Зоря), повідомляє "УП.Київ".

"У царській Росії майно православної церкви було державним, і прагнення автора законопроекту "повернути права на Десятинну церкву" може означати тільки одне - її передачу Московському патріархату", - переконаний він.

Єпископ додав, що питання відновлення Десятинної церкви зараз є каменем спотикання, і до нього "слід повернутися тоді, коли в Україні буде існувати єдина помісна церква".

Натомість, відзначає видання, прес-секретар УПЦ МП Василь Анісімов підтвердив побоювання представників УПЦ КП, заявивши, що будівництвом на місці Десятинної церкви повинен займатися саме Московський патріархат.

"УПЦ МП є правонаступницею репресованої Російської православної церкви, і все церковне майно, яке було незаконно експропрійоване радянською владою, повинне бути повернуте в нашу власність - це не тільки Десятинна церква, але й Кирилівська церква, і Софія. А вже церква сама і вирішить - відтворювати на цьому місці храм чи будувати музей", - резюмував пан Анісімов.

Нагадаємо, що вчора народний депутат (фракція Партії регіонів) Юрій Мірошниченко зареєстрував у парламенті законопроект про "відродження Десятинної церкви в Києві зі створенням Національного православного комплексу".

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.