Ольга Богомолець відкриває історичний комплекс "Музей Радомисль"

У п`ятницю, 30 вересня, о 14 годині відбудеться урочисте відкриття історико-культурного комплексу "Замок Радомисль", який знаходиться в Житомирській області, м. Радомишль.

Про це ІП повідомила прес-служба Ольги Богомолець.

Сьогодні в історико-культурному комплексі "Замок Радомисль" міститься єдиний у світі Музей української домашньої ікони, зібрання якого налічує понад 5000 ікон ХVII - XX ст. з усіх регіонів України.

В музеї представлені ікони народних і професійних іконописців, багатометрові домашні іконостаси, гуцульські складні і козацькі ковчеги, подорожні образи, ікони вирізані з дерева, відлиті з металу, написані на склі.

Експозиція музею є найчисленнішою в Україні за останні 20 років, а сам музей - є найбільшим у своєму роді на теренах СНД.

Ініціатором створення комплексу і його фундатором є відомий громадський діяч, меценат та лікар Ольга Богомолець.

Пошуки місця для створення музею, де б "ікони оточувала не музейна прохолода, а домашній затишок", привели Ольгу Богомолець до м. Радомишля, де знаходилась закинута будівля старого млина.

Понад 60 тонн сміття довелось вивезти перед початком проведення реставраційних робіт, і лише після цього вдалось встановити історію споруди, що сягала на століття в минуле.

В результаті пошуків дослідники з'ясували, що на цій території раніше була розташована радомишльська "папірня" - перша у Центральній Україні фабрика з виготовлення паперу, яку було засновано у 1612 році, архімандритом Києво-Печерської лаври - Єлисеєм Плетенецьким. Папір з радомишльської "папірні", виготовлений з кропиви та льону, вважався міцним та довговічним, мав свій власний водяний знак. На ньому протягом багатьох століть друкувалися всі православні книжки на Лівобережній Україні, зокрема перша у Києві книга - "Часослов" (1616 р.).

Реставраційні роботи над відновленням споруди тривали понад 4 роки. Сьогодні комплекс є величною архітектурною спорудою загальною площею 2500 кв.м. Для відновлення автентичної архітектоніки була проведена велика дослідницька робота, а всі необхідні для реставрації елементи відтворювались вручну, за давніми методами.

У замку відновлено інтер'єри XVIІ століття, а сама споруда вражає тим, що збудована без рукотворного фундаменту і розташована на скелі, оточеній водою, яка занурюється вглиб землі на кілометри.

У комплексі сьогодні крім музею функціонують, виставкові зали та концертна зала. Замок оточує ландшафтний парк, що складається з кількох островів, з'єднаних між собою кам'яними мостами. Гармонійно вписана в ландшафт парку колекція скульптур 17-18 ст.

Тут також знаходиться єдиний у світі монумент, що пливе  по річці, вагою понад 4 тонни. Це - пам'ятник Єлисею Плетенецькому, архімандриту Києво-Печерської лаври, засновнику Папірні.

У ніч з 14 на 15 травня 2011 року група місцевих жителів на чолі з можновладцем Романом Руденком потрощила ландшафтний парк "Замку Радомисль", щоб забезпечити прохід до річки гусей.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.