Чечетов теж плутає "руський" з "російським". "Мне ничего не надо знать"

Депутат-"регіонал" Чечетов вважає, що "Руська Трійця" - приклад того, як на Галичині прагнули до єдності трьох братніх народів, "потому и выдвинули лозунг "Русская Троица". І каже, що журналісти "навіть не доганяють, що я маю на увазі".

Про це повідомляє Kyiv Post.

За постанову про відзначення 180-річчя утворення "Руської трійці" та 175-річчя випуску альманаху "Русалка Дністрова" із 394 зареєстрованих у Верховній Раді депутатів проголосували 347 народні обранці.

Такої одностайності в голосуванні за документ, винесений на розгляд парламенту опозицією, не було вже давно. Подивувала насамперед Партія регіонів, 185 членів якої натиснули кнопку "За". Решта 8 членів фракції просто були відсутні або ж не голосували.

Одностайну підтримку "регіоналів" вочевидь забезпечив виступ з парламентської трибуни Михайла Чечетова, першого заступника голови фракції Партії регіонів у Верховній Раді. Саме він закликав підтримати постанову про відзначення річниці "Руської трійці".

Традиції нашої приватизації. Як Чечетов у 2005-му являвся з повинною

"Видите, уже тогда на Галичине понимали важность дружбы трех братских народов. Поэтому и выдвинули лозунг - Русская троица. Прошу поддержать!", - висловився у підтримку західно-українського літературного об'єднання Чечетов.

На запитання, чи знає він взагалі що-небудь про Маркіяна Шашкевича, Якова Головацького та Івана Вагилевича, які в 1820-их роках розпочали на землях сучасної Західної України національно-культурне відродження, Чечетов відповів так:

"Мне не надо ничего знать. Мне надо было просто обыграть слово "русская", чтоб объединить сессионный зал. Я часто использую для этого аллегорию, сравнения и даже сарказм. Видите, вы даже не догоняете, что я имел ввиду".

Чечетов: "Голодомор організували ті ж, хто й революцію. І це не росіяни!"

Однак на запитання, чи буде він так само закликати депутатів підтримувати постанову про відзначення 150-річчя Театру Руської бесіди, Чечетов зазначив: "Надо будет посмотреть, какие они там постановки ставили".

Галицьке літературне об'єднання "Руська трійця" існувало у 1832-1837 роках. Найбільш відомим був їхній альманах "Русалка Дністрова", частину якого було написано українською мовою, але латинськими літерами, оскільки серед членів угрупування побутувала думка, що українці є європейською нацією, тож мають використовувати латиницю, як це заведено в Європі.

Театр Руської бесіди - перший український професійний театр, який діяв у Львові у 1864-1924 роках. Саме з нього вийшли такі знакові в українській культурі постаті, як Л. Курбас, Я. Бортник, М. Крушельницький й багато інших.

В Кіровограді зруйновано будівлю Театру Корифеїв (ФОТО)

Нагадаємо, у грудні 2010 року генконсул Росії у Львові Євґеній Ґузєєв заявив, що нема російської мови, є "руська", а Україну вигадали австріяки.

У листопаді 2010 року депутат-регіонал Вадим Колесніченко зареєстрував у ВР проект постанови, у якій сплутав слова "російський" і "руський".

P.S. Про те, як Західна Україна розуміла важливість дружби трьох братніх народів, громадянин Чечетов може прочитати в ІП у матеріалі "Москвофільство. Як галичани учили росіян любити Росію".

Від "УП":  Михайло Чечетов неодноразово потрапляв у "чорний список" журналістів, які відмовлялися брати у нього коментарі через його абсурдні висловлювання і систематичне поширення неправдивої інформації. Функція Чечетова у Верховній Раді зводиться до "диригування" депутатами від більшості під час голосувань.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.