Чечетов теж плутає "руський" з "російським". "Мне ничего не надо знать"

Депутат-"регіонал" Чечетов вважає, що "Руська Трійця" - приклад того, як на Галичині прагнули до єдності трьох братніх народів, "потому и выдвинули лозунг "Русская Троица". І каже, що журналісти "навіть не доганяють, що я маю на увазі".

Про це повідомляє Kyiv Post.

За постанову про відзначення 180-річчя утворення "Руської трійці" та 175-річчя випуску альманаху "Русалка Дністрова" із 394 зареєстрованих у Верховній Раді депутатів проголосували 347 народні обранці.

Такої одностайності в голосуванні за документ, винесений на розгляд парламенту опозицією, не було вже давно. Подивувала насамперед Партія регіонів, 185 членів якої натиснули кнопку "За". Решта 8 членів фракції просто були відсутні або ж не голосували.

Одностайну підтримку "регіоналів" вочевидь забезпечив виступ з парламентської трибуни Михайла Чечетова, першого заступника голови фракції Партії регіонів у Верховній Раді. Саме він закликав підтримати постанову про відзначення річниці "Руської трійці".

Традиції нашої приватизації. Як Чечетов у 2005-му являвся з повинною

"Видите, уже тогда на Галичине понимали важность дружбы трех братских народов. Поэтому и выдвинули лозунг - Русская троица. Прошу поддержать!", - висловився у підтримку західно-українського літературного об'єднання Чечетов.

На запитання, чи знає він взагалі що-небудь про Маркіяна Шашкевича, Якова Головацького та Івана Вагилевича, які в 1820-их роках розпочали на землях сучасної Західної України національно-культурне відродження, Чечетов відповів так:

"Мне не надо ничего знать. Мне надо было просто обыграть слово "русская", чтоб объединить сессионный зал. Я часто использую для этого аллегорию, сравнения и даже сарказм. Видите, вы даже не догоняете, что я имел ввиду".

Чечетов: "Голодомор організували ті ж, хто й революцію. І це не росіяни!"

Однак на запитання, чи буде він так само закликати депутатів підтримувати постанову про відзначення 150-річчя Театру Руської бесіди, Чечетов зазначив: "Надо будет посмотреть, какие они там постановки ставили".

Галицьке літературне об'єднання "Руська трійця" існувало у 1832-1837 роках. Найбільш відомим був їхній альманах "Русалка Дністрова", частину якого було написано українською мовою, але латинськими літерами, оскільки серед членів угрупування побутувала думка, що українці є європейською нацією, тож мають використовувати латиницю, як це заведено в Європі.

Театр Руської бесіди - перший український професійний театр, який діяв у Львові у 1864-1924 роках. Саме з нього вийшли такі знакові в українській культурі постаті, як Л. Курбас, Я. Бортник, М. Крушельницький й багато інших.

В Кіровограді зруйновано будівлю Театру Корифеїв (ФОТО)

Нагадаємо, у грудні 2010 року генконсул Росії у Львові Євґеній Ґузєєв заявив, що нема російської мови, є "руська", а Україну вигадали австріяки.

У листопаді 2010 року депутат-регіонал Вадим Колесніченко зареєстрував у ВР проект постанови, у якій сплутав слова "російський" і "руський".

P.S. Про те, як Західна Україна розуміла важливість дружби трьох братніх народів, громадянин Чечетов може прочитати в ІП у матеріалі "Москвофільство. Як галичани учили росіян любити Росію".

Від "УП":  Михайло Чечетов неодноразово потрапляв у "чорний список" журналістів, які відмовлялися брати у нього коментарі через його абсурдні висловлювання і систематичне поширення неправдивої інформації. Функція Чечетова у Верховній Раді зводиться до "диригування" депутатами від більшості під час голосувань.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.