У "Тюрмі на Лонцького" - кінофестиваль про УПА

У музеї "Тюрма на Лонцького" розпочався кінофестиваль, присвячений річниці створення УПА та святу Покрови.

Про це повідомила прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Тижневий кінофестиваль історичних документальних фільмів "Під покровом Святої Покрови" приурочений до відзначення дня Святої Покрови - опікунки українського війська і 69-й річниці створення Української повстанської армії.

Понеділок 10 жовтня о 19:00

Розпочнеться фестиваль показом та обговоренням стрічки чеських кінодокументалістів «Бандерівці», який частково фільмували в стінах музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького", а консультантами є члени Наглядової ради музею історики Володимир В'ятрович та Василь Стефанів.

Вівторок 11 жовтня 19:00

На відвідувачів вечірнього кінолекторію очікує демонстрація двох серій фільму українських режисерів Сергія Братішка та Віталія Загоруйка.

"УПА. Тактика боротьби" - "Початок. Ворог перший" та "Ворог другий. Велика блокада".

Кінострічки, побудовані на розповідях очевидців, істориків, які на основі архівних документів спростовують міфи радянської пропаганди, фільмувалися у львівському музеї "Шевченківський гай" та Карпатах за консультаційного супроводу Центру досліджень визвольного руху.

Середа 12 жовтня о 19:00

Демонструватиметься фільм режисерів Сергія Сотниченка, Тараса Ткаченка та Олена Ножечкіної "Степан Бандера. Ціна свободи", який знімався у багатьох країнах світу, в пам'ятних "бандерівських" місцях, зокрема на Стрийщині, звідки походить родина Бандер.

До створення картини було залучено українських істориків Володимира В'ятровича, Ярослава Грицака, Ярослава Сватка, Івана Патриляка, закордонних - Тімоті Снайдера, Тараса Гунчака (США), Гжегожа Мотику (Польща), Олександра Гогуна (Росія-Німеччина).

Своїми міркуваннями про життя і діяльність Степана Бандери діляться син Головного командира УПА Романа Шухевича Юрій, рідна сестра провідника Оксана Бандера, його онук Степан Бандера.

Четвер 13 жовтня о 12:00 та 15:00

Запрошуємо на денні сеанси:

12:00

15:00

"УПА. Тактика боротьби"

 П'ятниця 14 жовтня о 12:00 та 15:00

Запрошуємо на денні сеанси:

12:00

15:00

"УПА. Тактика боротьби"

Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.