"Регіонал" хоче встановити офіційні дні жалоби - Голодомор, ЧАЕС, війна...

Народний депутат, член фракції Партії регіонів Олександр Фельдман пропонує Верховній Раді врегулювати проведення днів всеукраїнської жалоби і вшанування пам'яті.

Про це повідомив УНІАН з посиланням на прес-службу депутата.

Метою зареєстрованого нардепом проекту закону № 9187 "Про дні вшанування пам`яті та дні жалоби" є унормування правових і організаційних засад проведення цих заходів, повідомляє прес-служба.

Законопроектом пропонується затвердити перелік днів вшанування пам`яті про трагічні історичні події.

При цьому депутат пропонує щорічно вшановувати пам`ять жертв аварії на Чорнобильській атомній електростанції 26 квітня, жертв військово-адміністративної акції "Операція "Вісла" 28 квітня, жертв депортації з Криму 18 травня, жертв Великої Вітчизняної війни 22 червня, жертв трагедії в Бабиному Яру 29 вересня, жертв голодоморів кожної четвертої суботи листопада.

Пропонується днями жалоби вважати дні жалобні заходів після подій, які спричинила численні людські жертви - на кшталт авіакатастроф або аварій на виробництві.

Дні всеукраїнської жалоби оголошуються президентом України, а дні місцевої жалоби - відповідними органами місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується також визначити перелік жалобних заходів, зокрема, у вигляді приспущення державного прапора, всеукраїнської хвилини мовчання з початком о 12.00 із зупинкою на цей час роботи в органах державної влади та місцевого самоврядування, руху громадського і приватного транспорту в населених пунктах із подачею звукового сигналу.

Окрім цього, пропонується доручити Національній раді з питань телебачення та радіомовлення затверджувати правила мовлення на теле- і радіоканалах у дні жалоби і вшановування пам`яті, а також заборонити в ці дні розміщення реклами на радіо і телебаченні.

У пояснювальній записці законопроекту зазначається відсутність нормативної бази врегулювання днів жалоби і вшанування пам`яті.

Також зазначається неможливість реалізації положень указів президента про оголошення днів жалоби щодо внесення змін до програм теле- і радіопередач через відсутність правил мовлення в такі дні.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.