Волзькі татари згадали, як Іван Грозний брав Казань (ФОТО)

В Казані відбулися мітинг і хода, приурочені до 459-ї річниці трагічної битви біля стін місцевого кремля, під час якої війська Івана Грозного взяли столицю Казанського ханства.

Про це повідомляє "Новая газєта".

Заходи, що зібрали близько двохсот учасників, були організовані Всетатарським громадським центром (ВТГЦ) і пройшли без порушень громадського порядку.

 Всі фото: Борис Бронштейн, власкор "НГ" в Татарстані

Напередодні ВТГЦ провів курултай, на якому, опираючись на прийняту в 1990 році Декларацію про державний суверенітет Республіки Татарстан, активісти національного руху засудили "політичну сліпоту, боягузтво, невизначеність керівництва Республіки Татарстан у вирішенні проблем свого народу".

Винищувач Казані Іван Грозний - "святий і благовірний цар"?

Маніфестанти зажадали від керівництва Татарстану "проявити тверду політичну волю щодо захисту інтересів багатомільйонного татарського народу" і домогтися визнання суверенітету республіки.

 Багато молоді

"Ми втратили право обирати свого президента, Конституцію, прийняту в 1992 році на основі референдуму, право користуватися абеткою, прийнятною для татарської орфографії..." - йдеться в поширеному ВТОЦ заяві.

Іван Грозний - син українки Олени Глинської

Сьогоднішня хода центральними вулицями міста з гаслами про незалежність завершилася біля стін Казанського кремля - на місці, вибраному для майбутнього пам'ятника полеглим захисникам міста, і покладанням квітів до встановленого там каменю.

Біля Казанського кремля

Питання про створення цього пам'ятника ледь не вирішився на зорі суверенітету Татарстану. Проводилися конкурси на кращий проект, у розгляді ескізів брав участь тодішній президент республіки Мінтимер Шаймієв. Були прийняті відповідні постанови кабінету міністрів Татарстану і глави адміністрації Казані.

Проте пізніше місцева влада проявила обережність - і до питання про пам'ятник наразі не повертається.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.