Сканадал: у Львові з музею зникло 157 одиниць зберігання

Із фондів відділу народного мистецтва Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького зникло 157 одиниць зберігання, зокрема 148 історичних кахлів, а також свічники та посуд.

Про це із посиланням на конфіденційні джерела повідомив кореспондент ЗІКу.

Не встиг у Львові вщухнути скандал, пов'язаний зі зникненням 40 раритетів XV-XVIII ст. із фондів кириличних шрифтів та стародруків, що його виявили торік у липні після звіряння, як іще більша за обсягом пропажа стала відомою тепер.

"У відділі народного мистецтва була передбачена планова звірка фондів. Отримавши наказ про звірку, заввідділу Євгенія Дзядик за день до звірки заявила про нестачу 220 одиниць зберігання. Звідки вона взяла це число - невідомо, адже звірка мала розпочатися лише через день, - розповів гендиректор Національного музею ім. Андрея Шептицького Ігор Кожан. - Коли ми все порахували, з'ясувалося, що бракує 148 художніх кахлів, зокрема творів таких відомих народних майстрів, як Олекса Бахматюк. До того ж зникли й інші дрібні предмети: свічники, дзбанки, боклажки, плесканки тощо. У присутності головного охоронця фондів музею Євгенія Дзядик написала пояснювальну записку. Наказом директора у музеї оголошено службове розслідування. Окрім того, я звернувся із заявами до правоохоронних органів (СБУ, міліції та служби державної охорони)".

Остання звірка фондів відділу народного мистецтва відбулася 2001 року. Тому встановити, коли саме трапилася крадіжка, міг би тільки той працівник, який згідно із посадовою інструкцією, щодня мав оглядати фонди й опечатувати їх - тобто заввідділу п. Євгенія Дзядик.

Однак за всі ці 10 років жодної доповідної про зірвані пломби з опечатаних дверей фондових приміщень від неї не надходило, як і доповідної про зникнення 220 (за її словами) творів. У музеї кажуть, що 148 одиниць - великий обсяг предметів, не помітити зникнення якого просто неможливо.

Оскільки торік викрадені музейні стародруки збувачі намагалися оцінити на ринку антикваріату, то, ймовірно, що й українські старожитності із Національного музею у Львові можуть виплисти на "чорному ринку" чи будуть запропоновані колекціонерам українського мистецтва.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.