На Поліссі відкрили меморіальний комплекс УПА (ФОТО)

У селі Літвиця Дубровицького району Рівненської області відбулась церемонія відкриття комплексу поховань вояків УПА.

Про це повідомляє благодійна ініціатива "Героїка".

У далекому 1944 р. на території військової округи УПА "Заграва" точились запеклі бої між підрозділами УПА та військами НКВД. В одному з таких боїв, 11 березня 1944 р., командир загону ім. М. Колодзінського Микита Скуба-"Лайдака" був поранений більшовицькою кулею у ліве плече.

Поранений курінний продовжував командувати боєм та стріляти однією рукою з коліна, доки не впав від другої кулі, яка поцілила йому в голову.

Нові пам'ятники на старих могилах

"Лайдаку" разом із двома іншими загиблими повстанцями (кулеметником "Борою" та санітаром "Крейсером") поховали 15 березня на сільському цвинтарі Літвиці.

За декілька місяців, 16 листопада 1944 р., поруч з могилами цих вояків був похований ще один упівець - сотенний "Давун", який також загинув у бою з більшовиками.

 Загиблому рядовому було 19 років

Зі здобуттям Україною незалежності місцеві патріоти відшукали приблизне місце поховання бійців УПА на сільському кладовищі та встановили там металевого хреста.

Влітку 2011 році до Літвиці були запрошені фахівці Товариства пошуку жертв війни та політичних репресій "Пам'ять". Історики провели пошукові роботи, за результатами яких було виявлено місце поховання всіх чотирьох повстанців.

 Фото: "Героїка"

Для встановлення чотирьох козацьких хрестів благодійна ініціатива "Героїка" понад півроку збирала пожертви серед небайдужих українців. Виготовив пам'ятники майстер з Черкащини Олег Собченко, нічого не взявши за свою роботу.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.