Історики поділяться досвідом прощання з Радянським Союзом (додано РОЗКЛАД)

Як убезпечитися від повернення в минуле й нарешті розпрощатися із СРСР? Про відповідний литовський досвід говоритимуть на круглому столі, який розпочнеться 8 листопада о 10:00 в Києво-Могилянській академії.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Головною державною установою, котра в Литві координувала заходи із подолання наслідків тоталітаризму та люстрацію, є Центр досліджень геноциду та резистансу жителів Литви, який багато років очолювала Далія Куодіте.

Литва публікує архіви КГБ. З прізвищами

8 листопада в Києво-Могилянській академії вона, а також її колеги Рональдас Рачінскас, виконавчий директор Комісії з оцінки злочинів радянського і нацистського окупаційних режимів у Литві, та Рута Трімонієне, представник меморіального департаменту Центру досліджень геноциду та резистансу Литви, розповідатимуть про досвід їхньої країни в подоланні наслідків тоталітаризму.

Місце і час: 8 листопада 2011 року, 12:00. Національний університет "Києво-Могилянська академія", зала вченої ради (к. 301, корпус 1, вул. Сковороди, 2).

"Всі сфери життя мали бути реорганізовані. Але правду кажуть ті, хто стверджує, що економіку поставити на нові рейки можна значно швидше, ніж перебудувати менталітет народу, його самосвідомість", - говорить Далія Куодіте.

"Наступ на права людини в Україні, все більша прірва між статками українців та доходами вузької групи політичних гравців значною мірою є наслідком неподоланого тоталітарного минулого", - говорить історик Володимир В'ятрович, який у 2008-2010 роках розсекретив архіви КГБ.

Захід відкриватиме Надзвичайний і повноважний посол Литви в Україні Пятрас Ватєкунас.  

Литва обурена тим, що Австрія відпустила кагебіста

Учасники дискусії з українського боку:

Володимир В'ятрович, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху; Олексій Гарань, науковий директор Школи політичної аналітики НаУКМА; Іван Патриляк, доцент Київського національного університету імені Т. Шевченка; Вахтанг Кіпіані, головний редактор інтернет-видання "Історична правда"; Руслан Забілий, директор Національного музею "Тюрма на Лонцького".

 

Організатори: Центр досліджень визвольного руху за підтримки Посольства Литовської Республіки в Україні.

Партнери: Школа політичної аналітики НаУКМА, Національний університет “Києво-Могилянська академія”, Львівський національний університет імені Івана Франка, Центр правових та політичних досліджень “Сім".

Інформаційні партнери: телеканал ТВі, Історична Правда, журнал “Країна”, Газета по-українськи, Україна Incognita, Gazeta.ua.

РОЗКЛАД:

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.