У Запоріжжі відмовляються розміщувати біл-борди зі Сталіним і Януковичем

Запорізькі оператори реклами відмовляються розміщувати біл-борди зі Сталіном, Гітлером і словами Януковича.

Про це "Історичній Правді" повідомили у громадській організації ГРАД.

Наводимо уривки із їхньої заяви:

"У відповідь на спорудження у Запоріжжі пам'ятника Сталіну громадська організація ГРАД вирішила встановити у цьому місті антисталінські біг-борди.

Було виготовлено два макети бордів: один із зображеннями Гітлера і Сталіна, який дорівнює двох диктаторів як таких, що скоїли злочини проти людства, і другий зі словами Віктора Януковича, де президент покладає на сталінську владу відповідальність за геноцид.

Вісім місцевих операторів зовнішньої реклами, до яких звернулася наша організація, відмовили у розміщенні на своїх конструкціях обидвох сюжетів без жодних пояснень. І це при тому, що вони не містять нічого протизаконного.

Не бачу іншої причини такої поведінки, окрім страху. Не перед  комуністами, а перед владою і тією атмосферою в країні, яка нагадує сталінський 37-й рік.

На перший погляд є повним абсурдом небажання розміщувати цитату Януковича, адже це слова діючого президента. Але є пояснення: рекламісти, як і багато громадян, не вірять у серйозність та щирість засудження Януковичем Сталіна та його тоталітарного режиму...

...Щоби остаточно переконатися, чого варті “антисталінські” заяви євроінтегратора Януковича, і як до них ставиться місцева влада, ГРАД звернувся до міського голови Запоріжжя Олександра Сіна з проханням розмістити слова президента на біг-бордах, призначених для соціальної реклами..."

Нагадаємо, що 14 листопада мер Запоріжжя дав доручення перевірити законність встановлення біля обкому КПУ відновленого погруддя Сталіна.

В лютому 2011 року мер Запоріжжя Олександр Сін заявив, що це погруддя встановлено незаконно, оскільки спочатку не було внесене в архітектурний проект. Мер пообіцяв "ужити заходів для знесення пам'ятника, якщо комуністи повторно його встановлять".

Кілька днів тому громадськість оголосила збір підписів під зверненням до Запорізької влади з проханням демонтувати бюст комуністичного вождя.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

Звинувачення у пошкодженні пам'ятника Сталіну в Запоріжжі було пред'явлено дев'ятьом "тризубівцям". Вони були заарештовані, проте 13 квітня Жовтневий районний суд Запоріжжя звільнив їх з-під арешту на поруки народних депутатів України.

Про легенди й міфи стосовно "пам'ятника" Сталіну в Запоріжжі читайте на "Історичній Правді".

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.