Запорожець подав у суд на бюст Сталіна за "моральні страждання"

Мешканець Запоріжжя оскаржив у суді установку пам'ятника Йосипу Сталіну, мотивуючи тим, що "архітектурний декор" обкому Компартії завдає йому моральні страждання.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Житель Запоріжжя звернувся в суд з позовом про те, що не може ходити по вулиці, де знаходиться обком КПУ, оскільки елемент декору (погруддя Й. Сталіну) завдає йому моральні страждання, - розповів прокурор Запорізької області В'ячеслав Павлов. - Громадянин повинен довести в позовній вимозі, які його права порушені. Буде рішення суду - приїде виконавча служба у супроводі міліції і прибере його. Це цивілізований шлях".

Павлов також зазначив, що обласна прокуратура, реагуючи на звернення ряду громадських організацій, доручила місцевій інспекції архітектурного контролю дати оцінку законності встановлення скульптури Сталіна біля входу в Запорізький обком КПУ.

"Містобудівна комісія (департамент архітектури та містобудування Запорізької міськради) вже дала свій висновок. Ми оцінимо його законність", - зазначив прокурор.

"Для департаменту вони елементи декоративного оформлення інтер'єру, - прокоментував висновок департаменту перший секретар Запорізького обкому КПУ Олексій Бабурін. - А для комуністів і ветеранів - пам'ятник генералісимусу Йосипу Віссаріоновичу Сталіну і пам'ятник Герою Радянського Союзу Зої Космодем'янської".

Нагадаємо, вчора департамент архітектури та містобудування Запорізького міськвиконкому заявив, що "скульптурна композиція - скульптура Й. Сталіна і З. Космодем'янської - встановлена ​​у приміщенні адміністративної будівлі Запорізького обкому КПУ, є елементом декоративного оформлення вхідної групи будівлі, не може класифікуватися як пам'ятник монументального мистецтва державного або місцевого значення, а також не потребує узгодження з органами місцевого самоврядування ".

14 листопада мер Запоріжжя Олександр Сін доручив юридичній службі міськради перевірити законність встановлення біля обкому КПУ відновленого погруддя Сталіна.

В лютому 2011 року Сін заявив, що це погруддя встановлено незаконно, оскільки спочатку не було внесене в архітектурний проект. Мер пообіцяв "ужити заходів для знесення пам'ятника, якщо комуністи повторно його встановлять".

Кілька днів тому громадськість оголосила збір підписів під зверненням до Запорізької влади з проханням демонтувати бюст комуністичного вождя.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

Звинувачення у пошкодженні пам'ятника Сталіну в Запоріжжі було пред'явлено дев'ятьом "тризубівцям". Вони були заарештовані, проте 13 квітня Жовтневий районний суд Запоріжжя звільнив їх з-під арешту на поруки народних депутатів України.

Про легенди й міфи стосовно "пам'ятника" Сталіну в Запоріжжі читайте на "Історичній Правді".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.