Спецпроект

Для підтримки пам'яті про Голодомор випущено картку VISA Holodomor (ФОТО)

Українська Національна Федеральна Кредитна Спілка (УНФКС) оголосила про випуск фінансового продукту на підтримку заходів із висвітлення та вшанування пам’яті про жертв Голодомору 1932-1933 років.

Про це "Історичній Правді" повідомили у прес-службі УНФКС.

Кредитна картка VISA Holodomor є результатом партнерства кредитної спілки та Крайового Комітету США для визнання Голодомору Ґеноцидом 1932-1933 рр.

Картка дає можливість її власникам долучитися до підтримки діяльності Крайового Комітету Голодомору, спрямованої на поширення правди про організований сталінською владою штучний голод українців та розуміння Голодомору як ґеноциду українського народу.

Читачі УП згадують, як їхній родини пережили Голодомор

"Унікальність продукту полягає в тому, що власники кредитної картки VISA Holodomor робитимуть фінансові внески, не витрачаючи власних коштів, - йдеться у повідомленні прес-служби. - Внески до Крайового Комітету Голодомору – які складатимуть 1% від обсягів щоденного використання картки – сплачуватиме УНФКС".

 "...Легкий шлях зробити внесок у пам'ять про Голодомор - і вам це нічого не коштуватиме"

Представляючи кредитну картку, голова дирекції кредитної спілки Володимир Дробенко відзначив особливе значення цього продукту.

“Відтепер не лише політичними деклараціями та громадськими акціями, але й звичайними предметами щоденного вжитку українці мають змогу сприяти утвердженню правди про один із найстрашніших злочинів проти людства в ХХ столітті”, - сказав Дробенко.

Американський історик: "В Україні було два голодомори - радянський і нацистський" (ОНОВЛЕНО)

Кредитна картка VISA Holodomor стане доступною для замовлення членів Української Національної ФКС, починаючи з грудня 2011 року.

Українська Національна Федеральна Кредитна Спілка обслуговує інтереси діаспори в Нью-Йорку та східних штатах США від 1965 року. Із активами на суму понад 135 млн. доларів, УНФКС надає весь спектр фінансових послуг своїм членам, кількість яких становить більше ніж 7 тисяч.

Крайовий Комітет США для визнання Голодомору Ґеноцидом 1932-1933 рр. охоплює 16 українських організацій та осередків, що діють на теренах США, з метою сприяння впровадженню освітніх та інформаційних програм щодо Голодомору, проведенню заходів з увічнення пам’яті жертв Голодомору і збереженню спадщини тих, хто залишилися живими.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.