Спецпроект

Як вшановуватимуть пам'ять жертв Голодомору (РОЗКЛАД)

Мистецькі та громадські діячі закликали українців пам'ятати про злочин геноциду та 26 листопада прийти до Національного меморіалу жертв Голодомору і запалити свічку пам'яті на вікнах своїх домівок.

Іван Васюник, співкоординатор Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років, повідомив, що 26 листопада 2011 року відбудеться всеукраїнський меморіальний захід у Києві біля Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів".

Також пройдуть ушанування у всіх обласних центрах країни, Світовий конгрес українців організовує заходи у столицях 32 країн.

Як вшановуватиме влада

О 14:00 26 листопада розпочнеться скорботна хода від метро "Арсенальна" до Національного меморіалу пам’яті жертв Голодомору в Києві

О 14:30 біля Національного меморіалу пам’яті жертв голодоморів розпочнеться панахида, яку відправлять ієрархи всіх конфесій.

О 16-й годині 26 листопада — загальнонаціональна хвилина мовчання, під час якої мільйони українців запалять свічки біля Меморіалів Голодомору та на вікнах своїх домівок.

"Тоді нас міг врятувати хліб, тепер нас врятує пам’ять. Приходь. Пам’ятай. Запали свічку!"  письменниця Ірена Карпа та лідер гурту Гайдамаки Олександр Ярмола закликали українців долучитися до жалобних заходів а увечері, за традицією, запалити свічки на вікнах своїх домівок.

У 1933-му вислів "ціна життя" мав цілком матеріальний вимір — п’ять колосків. Тому активісти та мистецькі діячі змололи на автентичних жорнах п’ять колосків, аби показати, за яку дещицю борошна українці в 33-му ризикували життям.

Історія Голоду. Як вижили родини читачів УП

Символічно, що кількість борошна з цих колосків відповідає кількості пороху, що вміщається в гільзі гвинтівки Мосіна — найрозповсюдженішої тогочасної зброї. Учасники дійства наочно продемонстрували це, пересипавши борошно в пусті гільзи.

Історик Леся Онишко, заступник директора Національного музею "Меморіал жертв голодоморів в Україні", розповіла:

"7 серпня 1932 року була ухвалена Постанова ЦВК і РНК СРСР "Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності". Ініціатором постанови був Й. Сталін, і як припускають дослідники, її текст був або ним особисто написаний, або, за іншою версією, Л. Кагановичем на основі листів Сталіна".

"Суворі санкції, передбачені постановою, не обумовлювалися ні розмірами, ні способами "розкрадання". Таким чином були створені всі умови для застосування закону в широких масштабах і навіть до таких незначних крадіжок, як зрізані на колгоспному полі колоски чи навіть вибране із мишиних нір зерно в умовах голоду. Звідси і походить народна назва постанови: закон про п’ять колосків", — розповіла дослідниця.

Раніше Громадський комітет звернувся до телерадіокомпаній з проханням дотриматися жалобного мовлення 26 листопада. Відтак Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення підтримала заклик громадськості до телерадіокомпаній відмовитись від розважального контенту на телебаченні та радіо в День пам’яті жертв Голодоморів.

Громадськість також закликала освітян продовжити загальнонаціональну традицію та провести у поминальний тиждень 21—25 листопада уроки пам’яті Голодомору в Україні.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.