На охорону музеї Києва наступного року коштів не передбачено

На охорону музеїв Києва в попередньому проекті бюджету Києва на 2012 рік грошей не передбачено.

Про це стало відомо під час спеціального засідання комісії Київради з питань культури та туризму присвяченого розгляду пропозицій до бюджету Києва 2012 року, повідомив голова комісії Олександр Бригинець.

Голова комісії зазначив, що для охорони музеїв у 2012 році необхідно 8,5 млн грн, з них 4 млн грн - на охорону історико-архітектурної пам’ятки-музею "Київська фортеця".

"Настав час поставити питання руба – або місто знаходить гроші на належну охорону музеїв державною охоронною службою, або офіційно знімає з себе відповідальність за безцінні експонати і передає ці музеї до державної власності", - наголосив Бригинець.

Депутат побоюється повторення ситуації, коли працівники київських музеїв змушені були закривати сховища реліквій та чергувати ночами через борги із зарплати державним охоронцям.

Кілька років тому з усіх 12-ти столичних музеїв, якими керує КМДА, зняли державну охорону через заборгованість по зарплаті, яка тоді становила 1,812 млн гривень.

Нагадаємо, учора Олександр Бригинець заявив, що з необхідних у 2012 році 35 млн грн на охорону пам'яток КМДА не передбачила ані копійки.

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.