Саакашвілі подякував Рейгану за розпад СРСР. І відкрив пам'ятник (ФОТО)

В центрі Тбілісі відбулася урочиста церемонія відкриття пам'ятника Рональду Рейгану. Бронзовий президент США сидить на лавці, а біля нього залишене місце - щоб кожен охочий зміг сфотографуватися.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

На відкритті пам'ятника виступив президент Грузії Михаїл Саакашвілі, який заявив, що "Рональд Рейган 20 років тому зруйнував радянську імперію і звільнив сотні мільйонів людей, тому він заслуговує пам'ятника в центрі Тбілісі, тому що Грузія є продовжувачем ідей і прихильником ідеології, якій Рейган присвятив усе своє життя ".

За словами Саакашвілі, "для Грузії сьогодні Рейган є актуальним як ніколи, тому що на північ від нас заявили про бажання створити Євразійський союз, який вони прямо називають новим варіантом Радянського союзу".

"Сьогодні здійснюється спроба історичного реваншу проти того, що зробив Рейган. Вони відновили гімн СРСР, а ми ставимо тут пам'ятник Рональду Рейгану. Це різниця між нашими і їхніми цінностями", - заявив грузинський президент.

Пам'ятник Рейгану у Тбілісі. Фото: novinite.com

За його словами, у Грузії Росією побудовані "нові маленькі берлінські мури", і "ми ніколи не забудемо заклик Рейгана до Михайла Горбачова - Зруйнуйте ці мури!".

Саакашвілі висловив упевненість, що нові стіни теж будуть зруйновані і "ідея свободи переможе на всій території Грузії і на всьому пострадянському просторі".

Рейган на обкладинках американських ЗМІ (ФОТО)

Нагадаємо, два дні тому у Варшаві теж відкрили пам'ятник Рейгану - монумент висотою більше трьох метрів представляє Рональда Рейгана за трибуною - як нагадування про його промову перед Бранденбурзькою брамою в Берліні у 1987 року, де він закликав радянського лідера Михайла Горбачова відкрити мур між Західною і Східною Німеччиною. Саме цю промову цитував сьогодні і Михаїл Саакашвілі.

В липні 2011 року вулиця Рейгана з'явилася у Празі. 

Рональд Рейган - 40-ий президент США (1981-1989), який спровокував економічну кризу в СРСР, змусивши радянське керівництво нарощувати гонку озброєнь.

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.