Німецька розвідка знищила документи про співробітників-нацистів

Федеральна розвідувальна служба Німеччини (BND) знищила в 2007 році близько 250 цінних історичних документів.

Про це повідомляє німецька агенція dpa.

В документах була інформація про співробітників розвідки, які займали високі пости при нацистах. Про це оголосила історична комісія, яка займається історією німецької зовнішньої розвідки.

Представник комісії, професор Клаус-Дітмар Генке підкреслив, що це було зроблено не спеціально. У BND підтвердили, що документи, дійсно, були знищені і пояснили, що просто не оцінили їх важливість для архіву. Зараз у відомстві намагаються відновити загублену інформацію, наскільки це можливо.

Серед утрачених документів були справи працівників зовнішньої розвідки, які до цього служили в СС або гестапо, а пізніше були засуджені за нацистські злочини.

Історична комісія займається дослідженням раннього етапу роботи BND - періодом з 1945 по 1968 роки, коли в розвідці виявилося безліч колишніх нацистів.

Нагадаємо, в січні 2011 року угорський уряд хотів знищити секретні документи комуністичних спецслужб Угорщини.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.