Анонс: лекція Романа Шпорлюка про переосмислення концепції історії України

Центр польських і європейських студій НаУКМА запрошує на публічну лекцію професора Романа Шпорлюка (Університет Гарварда).

Тема лекції: "Звичайна схема української історії XІX-XX століть і справа раціонального викладу модерної історії Східної Європи".

Лекція є презентацією концепції планованої книжки "The Making of Modern Ukraine: An Inter-National History", в якій акцентується саме міжнародний вимір української історії.

Заголовок лекції, який є парафразою відомої статті Михайла Грушевського, має на меті привернути увагу до потреби критичного переосмислення модерної історії України від кінця XVIII століття до 1914 року.  

Час і місце: 13 грудня 2011 року о 17:00 в у Центрі польських та європейських студій (вул. Волоська 10, підвальне приміщення 6 корпусу НаУКМА)

Професор Роман Шпорлюк –  відомий історик, професор університету Мічіґан та університету Гарварда, директор Українського наукового інституту при цьому ж університеті. Автор на сьогодні класичних праць, присвячених новітній історії Центральної та Східної Європи. В Україні з'явилися друком:

  • Комунізм і націоналізм. Карл Маркс проти Фрідріха Ліста. К.:Основи, 1998.
  • Імперія та нації (з історичного досвіду України, Росії, Польщі та Білорусі). Київ 2000.
  • Формування сучасної України: західний вибір, Варшава 2004.
  • У пошуках майбутнього часу: статті, есе, інтерв'ю. Київ, 2010.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.