Анонс: лекція Романа Шпорлюка про переосмислення концепції історії України

Центр польських і європейських студій НаУКМА запрошує на публічну лекцію професора Романа Шпорлюка (Університет Гарварда).

Тема лекції: "Звичайна схема української історії XІX-XX століть і справа раціонального викладу модерної історії Східної Європи".

Лекція є презентацією концепції планованої книжки "The Making of Modern Ukraine: An Inter-National History", в якій акцентується саме міжнародний вимір української історії.

Заголовок лекції, який є парафразою відомої статті Михайла Грушевського, має на меті привернути увагу до потреби критичного переосмислення модерної історії України від кінця XVIII століття до 1914 року.  

Час і місце: 13 грудня 2011 року о 17:00 в у Центрі польських та європейських студій (вул. Волоська 10, підвальне приміщення 6 корпусу НаУКМА)

Професор Роман Шпорлюк –  відомий історик, професор університету Мічіґан та університету Гарварда, директор Українського наукового інституту при цьому ж університеті. Автор на сьогодні класичних праць, присвячених новітній історії Центральної та Східної Європи. В Україні з'явилися друком:

  • Комунізм і націоналізм. Карл Маркс проти Фрідріха Ліста. К.:Основи, 1998.
  • Імперія та нації (з історичного досвіду України, Росії, Польщі та Білорусі). Київ 2000.
  • Формування сучасної України: західний вибір, Варшава 2004.
  • У пошуках майбутнього часу: статті, есе, інтерв'ю. Київ, 2010.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.