Закарпаття просить державного відзначення 75-річчя Карпатської України

Депутати Закарпатської обласної ради ухвалили звернення до президента України та Верховної Ради з проханням відзначити 75-річчя Карпатської України на загальнодержавному рівні.

Про це повідомляє УНІАН.

У зверненні йдеться, що 15 березня 2014 року виповниться 75 років від дня проголошення Карпатської України.

"Проголошення Карпатської України, - зазначається у зверненні, - було найвищим проявом волі українського населення Закарпаття, засвідчило його прагнення до свободи, бажання жити державним життям, ще раз продемонструвало перед усім світом, що у Закарпатті живуть українці, які бажають мати свою державність разом із братами з Великої України".

1939: проголошення Карпатської України (ВІДЕО)

За словами депутатів, закарпатці ще раз підтвердили це бажання восени 1944 року на з’їзді Народних комітетів Закарпатської України, прийнявши маніфест про возз’єднання з Радянською Україною".

Незважаючи на короткочасне існування Карпатської України, ця подія мала велике історичне значення не лише у житті закарпатських українців, а й усього українського народу, йдеться у зверненні.

Депутати Закарпатської облради наголошують на тому, що потребують загальнодержавної уваги заходи з відновлення та реконструкції місць і будівель, у яких відбувалися історичні події, пов’язані з проголошенням та збройним захистом Карпатської України.

На їхнє переконання, слід активізувати наукові дослідження, вивчення та об’єктивне висвітлення цих подій, увічення пам’яті їхніх учасників.

Карпатська Україна та її армія у фотографіях американця (ФОТО)

"Враховуючи звернення громадян, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, Закарпатська обласна рада просить розглянути питання щодо відзначення 75-ї річниці проголошення Карпатської України на загальнодержавному рівні. Проект указу Президента України з цього питання додається", - йдеться у зверненні депутатів обласної ради.

Нагадаємо, що у новому підручнику з історії для 11-класників, підготовленому за сприяння нинішнього міністра освіти Дмитра Табачника, вилучено згадки про Карпатську Україну.

Більше про Карпатську Україну читайте на "Історичній Правді".

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.