Спецпроект

Інтелектуали Польщі та України просять встановити День примирення

Учасники Українсько-польського форуму партнерства, що відбувся 20-21 грудня у Варшаві, звернулися до парламентів двох держав з пропозицією про прийняття спільної ухвали щодо встановлення Дня пам’яті і поєднання українців і поляків.

Про це повідомляє ZN.ua.

Робота форуму складалася з трьох засідань: "Місце і роль України і Польщі в Європі 21 століття", "Економіки України та Польщі, їх взаємний вплив, проблеми, шанси і перспективи", "Співпраця України і Польщі в сфері культури, науки, освіти і виховання молоді".

За результатами форуму прийнято спільне звернення співголів, в якому зокрема підкреслено:

"Ми поділяємо глибокий жаль та висловлюємо співчуття родинам усіх невинних жертв трагічних подій на Волині та в інших місцях, де дійшло до трагедії у важкі 40-і роки минулого століття.

Водночас, висловлюємо стурбованість спробами окремих політиків ініціювати ухвалення односторонніх тенденційних документів, які можуть мати негативний вплив на українсько-польські відносини.

Думаючи про прийдешні покоління і забезпечення миру, добробуту та стабільності в Європі, співголови форуму звертаються до парламентів двох держав з пропозицією про прийняття спільної ухвали щодо встановлення Дня пам’яті і поєднання українців і поляків".

 

Найбільш цікавими й конраверсійними видалися гуманітарні студії, в яких приймали участь академік НАН України, директор Інституту філософії Мирослав Попович, академік НАН України, директор Інституту літератури Микола Жулинський.

З польського боку взяли участь відомі політики й інтелектуали: Адам Даніел Ротфельд, колишній міністр закордонних справ РП, Адольф Южвенко, директор Музею ім. Оссолінських, Хуберт Лашкевич, директор Католицького університету в Любліні, професори Здіслав Найдер та Ян Аксер.

На форумі відзначалося, що оскільки насуваються дві річниці трагічних подій: депортаційної акції "Вісла" 1947 року (квітень 2012 року) та Волинських подій 1943-1944 років (липень 2013 року), тому дуже важливо не дати активістам праворадикальних рухів по обидва боки кордону політизувати ці гіркі сторінки нашої спільної історії.

Нагадаємо, що в червні 2011 року повідомлялося про плановане прийняття ВР і польським Сеймом спільної заяви щодо подій українсько-польського протистояння часів Другої світової. Заява досі не прийнята.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.