Зруйновані Євро-2012 вали "Київської фортеці" відновлять

У бюджет міста Києва на 2012 рік внесено 1,7 млн грн на реконструкцію валів Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця".

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

Депутат висловив сподівання, що при вчасному надходженні цих коштів вистачить хоча б на часткове поновлення та реконструкцію валів фортеці до Євро-2012.

"Частину – 2 га - найбільшої земляної споруди в Європі під час будівництва біля НСК "Олімпійський» було знищено, - зазначив Бригинець. - Поновити її вже практично неможливо, але хоч якось відтворити певні фрагменти, щоб кияни і гості столиці мали уявлення про те, якою була пам’ятка, просто необхідно".

Голова комісії нагадав, що 29 квітня 2011 року на території фортеці почалися будівельні роботи зі зведення "зони гоcтинності" в рамках підготовки до Євро-2012, внаслідок яких було знищено частину валу. Ці роботи проходили на відстані кількох метрів від унікальної споруди - музею "Косий Капонір". 

Київська фортеця, збудована у XVIII-XIX сторіччях, є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільше земляне укріплення в Європі. 

Особливість природного рельєфу території Київської фортеці були одним з визначальних факторів та ключовим елементом, що вплинуло на конфігурацію та характер укріплень, визначив її оборонний статус. Наземна частина Косого капоніра виходить на схили Черепанової гори для зручності ведення артилерійського флангового вогню.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.