Зруйновані Євро-2012 вали "Київської фортеці" відновлять

У бюджет міста Києва на 2012 рік внесено 1,7 млн грн на реконструкцію валів Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця".

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

Депутат висловив сподівання, що при вчасному надходженні цих коштів вистачить хоча б на часткове поновлення та реконструкцію валів фортеці до Євро-2012.

"Частину – 2 га - найбільшої земляної споруди в Європі під час будівництва біля НСК "Олімпійський» було знищено, - зазначив Бригинець. - Поновити її вже практично неможливо, але хоч якось відтворити певні фрагменти, щоб кияни і гості столиці мали уявлення про те, якою була пам’ятка, просто необхідно".

Голова комісії нагадав, що 29 квітня 2011 року на території фортеці почалися будівельні роботи зі зведення "зони гоcтинності" в рамках підготовки до Євро-2012, внаслідок яких було знищено частину валу. Ці роботи проходили на відстані кількох метрів від унікальної споруди - музею "Косий Капонір". 

Київська фортеця, збудована у XVIII-XIX сторіччях, є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільше земляне укріплення в Європі. 

Особливість природного рельєфу території Київської фортеці були одним з визначальних факторів та ключовим елементом, що вплинуло на конфігурацію та характер укріплень, визначив її оборонний статус. Наземна частина Косого капоніра виходить на схили Черепанової гори для зручності ведення артилерійського флангового вогню.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.