БУДИНОК ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ МОЖЕ ВПАСТИ (виправлено)

Пам’ятка історії національного значення - Київський будинок учителя на Володимирській вулиці, де розміщувався перший український парламент XX сторіччя, перебуває в аварійному стані та може розсипатись як картковий будиночок.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець із посиланням на колектив Будинку вчителя.

Депутат розповів, що на сьогодні ремонту потребують частина покрівлі, внутрішні та зовнішні куполи над конференц-залом. Зовнішні фасади споруди почали розтріскуватись та відпадати. Покрівний штукатурний шар внутрішніх стін в багатьох місцях відсутній, що спричиняє руйнацію цегляної кладки.

Чавунна огорожа на гранітних парапетах має значні ушкодження. Зовнішні кабелі електроживлення, розподільче обладнання, електрощитові, дворова каналізаційна система в експлуатації більше 50 років, зношені і знаходяться в аварійному стані.

"Сьогодні народовладдя в Україні не в пошані, роль чиновників значно вища ніж депутатів - народних обранців, може тому існує така генетична зневага до будинку першого українського Парламенту, - зазначив Бригинець. - Це питання звучить гостро напередодні святкування Дня Соборності України - з’єднання УНР і ЗУНР".

Возз'єднання УНР і ЗУНР: унікальні ФОТО

На сьогодні за попереднім обстеженням об’єкту вартість ремонтно-реставраційних робіт сягає 25 МІЛЬЙОНІВ грн. Враховуючи культурну та соціальну значимість будівлі, вказаний об’єкт необхідно включити до Програми соціально-економічного розвитку Києва на 2012 та наступні роки.

Київський міський будинок учителя — комунальний комплексний позашкільний заклад у системі позашкільних закладів освіти міста Києва. В останні роки Російської імперії ця споруда була Педагогічним музеєм, а в історію ввійшла як будинок Української Центральної Ради - першого однопалатного українського Парламенту, який працював протягом 1917-1918 рр.

Будинок Центральної Ради в останні роки існування Російської імперії

22 січня 1918 року Центральна Рада у своєму IV Універсалі проголосила створення незалежної Української Народної республіки, яка 22 січня 1919 року підписала акт злуки між УНР та ЗУНР.

Сьогодні в приміщеннях Будинку вчителя розміщені Педагогічний музей України, науково-педагогічна бібліотека імені Сухомлинського та виставка "Музей Української революції 1917-1921 років" Національного музею історії України, більше відома як "Музей УНР".

Музею УНР ніколи не існувало, виставку передадуть Інституту історії - Солдатенко

Нагадаємо, що в останні дні 2011 року президент Віктор Янукович підписав указ про встановлення 22 січня Дня Соборності і Свободи.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.